ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13.02.2014 р.
N К/800/32475/13
Про визнання дій протиправними та
скасування вимоги про сплату недоїмки
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Ліпського Д. В., суддів - Головчук С. В., Черпака Ю. К., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату недоїмки, встановила:
У лютому 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату недоїмки.
Просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 4572,42 грн. та скасувати вимогу N Ф-235 від 6 лютого 2013 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 недоїмки зі сплати мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2012 рік у сумі 4572,42 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрована як суб'єкт господарювання Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області 7 грудня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та має статус особи, яка постійно проживає або працює на території посиленого радіологічного контролю (категорія 4).
Крім того, встановлено що позивач ОСОБА_2 з 1 жовтня 2008 року перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер за віком, довічно.
6 лютого 2013 року відповідачем було направлено позивачу вимогу N Ф-235 від 06.02.2013 року про визначення суми недоїмки зі сплати мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 4572 грн. 42 коп.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Колегія судді погоджується з даним висновком виходячи з наступного.
Умови та порядок сплати єдиного внеску передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон).
Пунктом 4 частини 1 статті 4 зазначено Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частина 4 статті 4 Закону передбачає, що особи які зазначені у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони перебувають на спрощеній системі оподаткування, є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Платниками єдиного внеску такі особи можуть бути лише за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пенсія за віком призначається відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Частиною першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено зменшення пенсійного віку встановленого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Враховуючи те, що позивач є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 22 грудня 1992 року та має право на зниження пенсії за віком, отже відповідно до частини 4 статті 4 Закону ОСОБА_2 звільнена від сплати єдиного соціального внеску та може бути платником такого лише на добровільних засадах.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату недоїмки - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д. В. Ліпський
Судді:
С. В. Головчук
Ю. К. Черпак