Особливості інвентаризації розрахунків у бюджетників

Інвентаризація заборгованості за розрахунками по­лягає в перевірці документів і записів у реєстрах об­ліку, а також обгрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках.

Що перевіряють під час інвентаризації розрахунків

Інвентаризаційна комісія повинна перевірити, коли виникла заборгованість, на скільки вона реальна та виявляє винних осіб, якщо пропущено строк позо­вної давності. У ході інвентаризації розрахунків шля­хом документальної перевірки комісія встановлює:

- правильність розрахунків із банками, фінан­совими, податковими органами, державними цільо­вими фондами, установами вищого рівня, іншими установами, а також структурними підрозділами установи, виділеними на окремий баланс;

- обгрунтованість дебіторської, кредиторської та депонентської заборгованості, у тому числі й строк позовної давності якої минув;

- реальність заборгованості із заробітної плати й розрахунків за безготівковими перерахунками;

- чи вживалися заходи щодо стягнення дебітор­ської заборгованості.

Під час інвентаризації розрахунків із дебіторами ті кредиторами діють таким чином:

1) дебіторам і кредиторам надсилають акти звірьст за розрахунками станом на дату проведення інвента­ризації;

2) вони зобов'язані протягом 10 днів із дня отри мання цих актів підтвердити суму заборгованості на вказану дату чи заявити свої заперечення;

3) отримані акти звірки передають інвентаризацій ній комісії. Адже підписані двохсторонні акти звіркі підтверджують проведення інвентаризації розрахунків;

4) інвентаризаційна комісія: перевіряє обґрунтованість заборгованості; виявляє ту, строк позовної давності якої минув; відображає результати інвентаризації розрахунків в Акті інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами (додаток 9 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управлін­ня Держказначейства України від 30.10.1998 р. № 90, далі - Інструкція № 90).

В акті інвентаризації вказують найменування суб­рахунків і суми виявленої неузгодженої заборгова­ності на них, а також суми безнадійних боргів і де­біторської та кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. До акта додають довід­ку (додаток 10 до Інструкції № 90), складену в роз­різі синтетичних рахунків бухобліку, у якій наводять найменування й адреси дебіторів і кредиторів, суму заборгованості та вказують, з якого часу, за що, на підставі яких документів її обліковують. У разі якщо до кінця року не вдалося усунути розбіжностей, що виникли розрахунки з дебіторами та кредиторами ві­дображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що відповідають даним їх бухобліку й визнані ними правильними.

Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув

Дебіторська заборгованість, строк позовної давнос­ті якої минув і яка є безнадійною до стягнення, спису­ється за результатами інвентаризації розрахунків на підставі рішення керівника установи з відображен­ням зміни результатів виконання кошторису через рахунок 43 «Результати виконання кошторисів» (п. 3.5 Порядку бухгалтерського обліку окремих ак­тивів та зобов'язань бюджетних установ, затвердже­ного наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372, далі - Порядок № 372).

Потім безнадійна дебіторська заборгованість облі­ковується на відповідному позабалансовому субра­хунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом трьох років із моменту списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.

Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості відображається в бухгалтерському обліку установи відповідно до вимог п. 2.4 р. ІІ цього Порядку № 372). Такі суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, від­криті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (окрім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, що виникла в попередніх бюджетних періодах, пере­раховуються до доходів загального фонду відповід­ного бюджету. Повернення дебіторської заборгова­ності, яка виникла в попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одно­часним збільшенням доходів поточного періоду.

Кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув

Порядок списання кредиторської заборгованості визначено Порядком № 372. Кредиторська заборгова­ність, строк позовної давності якої минув, за загаль­ним і спеціальним фондами відповідного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) спи­сується установами щокварталу Комісія, призначена розпорядчим документом керівника установи, про­водить інвентаризацію розрахунків із метою визна­чення кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув.

Інвентаризацію розрахунків із метою визначення кредиторської заборгованості, строк позовної дав­ності якої минув, може проводити як окремо ство­рена комісія, так і інвентаризаційна комісія при про­веденні інвентаризації відповідно до законодавства.

Складений інвентаризаційною комісією акт інвен­таризації кредиторської заборгованості, строк по­зовної давності якої минув і яка планується до спи­сання, затверджується керівником установи (п. 5.5 Порядку № 372).

Головні розпорядники коштів, центральні органи виконавчої влади відображають у бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на підставі розпоряд­чого документа керівника установи.

Розпорядники коштів нижчого рівня щодо дебі­торської заборгованості за загальним і спеціальним фондами відповідного бюджету (крім власних надхо­джень бюджетних установ), строк позовної давності якої минув:

1) передають за відомчою підпорядкованіс­тю затверджений акт установі вищого рівня для прийняття рішення стосовно доцільності списан­ня. Для установ, що мають подвійну підпорядкова­ність, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кошторис;

2) установа вищого рівня розглядає подані акти й у разі прийняття відповідного рішення ви­дає розпорядчий документ про списання з обліку підвідомчої установи кредиторської заборгова­ності, строк позовної давності якої минув;

3) розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня відображають у бухгалтерському обліку спи­сання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на підставі розпорядчого доку­мента керівника установи вищого рівня.

Кредиторську заборгованість за власними надхо­дженнями, строк позовної давності якої минув, спи­сують щокварталу в порядку, передбаченому р. V По­рядку № 372, але рішення про списання приймається керівником такої установи самостійно. Тобто списан­ня проводиться на підставі розпорядчого документа керівника установи, а потім інформація доводиться до відома установи вищого рівня.


Документи що посилаються на цей