ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20.02.2014 р. N К/9991/20980/11
Про визнання незаконним та нечинними пунктів Інструкції
з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів - Бутенка В. І. (доповідач), Іваненко Я. Л., Лиски Т. О., провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Департамент державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України, про визнання незаконним та нечинними пунктів Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України, встановив:
У липні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2011 року (Ухвала N 2а-10849/10/2670), в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Суд касаційної інстанції вважає, що дану скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач, приймаючи оскаржені положення Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З таким висновком колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем оскаржено пункти 14.1.2, 14.1.5, 14.1.7, 14.1.8, 14.1.9, 14.1.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України N 111 від 27 березня 2009 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року N 576/16592. Вказані пункти Інструкції перелічують підстави для зупинення транспортного засобу. Зокрема, такими підставами є: характер руху транспортного засобу викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка та періодична зміна напрямку руху і (або) швидкісного режиму) (п. 14.1.2); наявність даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів або вантажу до скоєння ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення (п. 14.1.5); необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути (п. 14.1.7); необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції або як свідка при оформленні адміністративних матеріалів (п. 14.1.8); проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, а також документів на транспортний засіб і вантаж (п. 14.1.9); виконання рішень уповноважених на те державних органів про обмеження чи заборону руху (п. 14.1.10).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міліцію" (далі - Закон) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Згідно із ст. 4 Закону правовою основою діяльності міліції, як державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
У відповідності із ст. 7 Закону міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів до яких входить державна автомобільна інспекція.
Правовий статус Державної автомобільної інспекції, яка входить до складу міліції, у відповідності до ст. 7 Закону визначається Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 341 від 14 квітня 1997 року (далі - Положення).
Згідно п. 2 Положення державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС.
У п. 5 Положення зазначено про надання підрозділам ДАІ прав, передбачених законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність.
У відповідності до розділу 1 п. 1.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України N 111 від 27 березня 2009 року (далі - Інструкція), ця інструкція визначає завдання та функції працівників підрозділів ДПС, що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України.
Згідно п. 1.2 Інструкції вона розроблена відповідно до законів України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про внесення змін до деяких актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", постанов Кабінету Міністрі України: від 14 квітня 1997 року N 341 "Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ"; від 17 грудня 2008 року N 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках"; від 17 грудня 2008 року N 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду"; від 17 грудня 2008 року N 1086 "Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення".
Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави стверджувати, що Інструкція прийнята на виконання законодавчих вимог щодо реалізації підрозділами ДПС функцій контролю за безпекою дорожнього руху в межах законодавчо визначеної компетенції органів внутрішніх справ та державної автомобільної інспекції МВС України.
Так, Закон України "Про міліцію" є загальним нормативно-правовим актом, який визначає права і обов'язки усіх підрозділів міліції без винятку. При цьому, враховуючи широке коло покладених на міліцію завдань і специфіку її підрозділів, частиною 5 ст. 7 Закону передбачено можливість регулювання діяльності підрозділів міліції спеціальним законодавством, яке не може суперечити положенням Закону України "Про міліцію".
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які з урахуванням всіх обставин справи дійшли правильного висновку, що оскаржувані пункти 14.1.2, 14.1.5, 14.1.7, 14.1.8, 14.1.9, 14.1.10 Інструкції відповідають Закону України "Про міліцію", який регулює діяльність всіх підрозділів міліції, а також Закону України "Про дорожній рух" і інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність підрозділів ДПС ДАІ. При цьому судами враховано, що оскаржувані пункти Інструкції конкретизують підстави для зупинки транспортних засобів, зазначені в Законі України "Про міліцію", і направлені на нормативне врегулювання діяльності підрозділів ДПС ДАІ у відповідності до їх компетенції та з метою забезпечення безпеки дорожнього руху.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 КАС України, суд ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2011 року (Ухвала N 2а-10849/10/2670) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Бутенко
Я. Л. Іваненко
Т. О. Лиска