Проведення оцінки якості внутрішнього аудиту в органах виконавчої влади
Основним завданням підрозділу внутрішнього аудиту є надання керівнику установи висновків щодо ефективності функціонування елементів системи внутрішнього контролю із подальшим наданням рекомендацій щодо їх удосконалення. Інакше кажучи, внутрішній аудит виступає як захід контролю в середовищі внутрішнього контролю установи. Однак і така діяльність, як внутрішній аудит, що покликана контролювати певні процеси, також має контролюватися, зокрема, оцінюватися
Саме такий контроль за станом внутрішнього аудиту шляхом проведення оцінки якості внутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах і бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ), у Раді міністрів АР Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях (далі - МОВВ), здійснюється Держфінінспекцією та її територіальними органами (далі - Держфінінспекція). Це прямо передбачено п. 18 Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту й проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах і бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.09.2011 р. № 1001.
Нещодавно з метою реалізації зазначеної норми наказом Мінфіну України від 31.07.2014 р. № 794 затверджено Порядок здійснення Державною фінансовою інспекцією України контролю за станом внутрішнього аудиту в міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, у Раді міністрів Автономної Республіки Крим, в обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях (далі - Порядок № 794).
Важливо зазначити, що згідно з п. 1 р. II Порядку № 794 оцінка якості внутрішнього аудиту в ЦОВВ/МОВВ організовується та проводиться посадовими особами структурного підрозділу Держфінінспекції, на який покладено функцію контролю за станом внутрішнього аудиту. Таким структурним підрозділом є центральний підрозділ гармонізації (далі - ЦПГ).
Також наказом Мінфіну України від 31.07.2014 р. № 794 затверджено направлення для проведення оцінки якості внутрішнього аудиту (додаток 1 до Порядку № 794), яке дещо відрізняється від направлення для посадових осіб органів Держфінінспекції на проведення ревізії, державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель, зустрічної звірки, затвердженого наказом Мінфіну від 25.09.2012 р. № 1027, і документ, який досі не мав аналогів, - Протокол погодження Звіту про результати оцінки якості внутрішнього аудиту (додаток 2 до Порядку № 794).
Процес організації та проведення ЦПГ оцінки якості внутрішнього аудиту в ЦОВВ/ МОВВ можна схематично зобразити так, як це показано на рис. 1. Однак увага в цій статті буде зосереджена лише на деяких ключових аспектах Порядку № 794, що потребують додаткового тлумачення.
Рис 1. Схема організації та проведення оцінки якості внутрішнього аудиту в ЦОВВ/МОВВ
З Рисунком 1 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".
Насамперед слід звернути увагу на питання планування оцінок якості внутрішнього аудиту. У п. 2 р. II Порядку № 794 визначено чіткий критерій відбору об'єктів, а саме - при плануванні оцінок якості внутрішнього аудиту враховується діяльність тих об'єктів, за якими під час попереднього вивчення й аналізу звітів про результати діяльності підрозділів внутрішнього аудиту (форма № 1-ДВА, затверджена наказом Мінфіну України від 27.03.2014 р. № 347) та іншої інформації, наданої ЦОВВ/МОВВ на запити Держфінінспекції, виявлені проблемні питання, що потребують детального дослідження.
Незважаючи на те що принцип відбору об'єктів до плану проведення оцінок якості внутрішнього аудиту на підставі виявлених за результатами вивчення й аналізу проблемних питань і принцип періодичного відбору об'єктів до таких планів взаємовиключають один одного, відповідно до абз. 2 п. 3 р. II Порядку № 794 планова оцінка якості внутрішнього аудиту в ЦОВВ/МОВВ здійснюється не частіше ніж раз на рік.
Наступним ключовим питанням є обставини проведення позапланових оцінок якості, визначені в п. 4 р. II Порядку № 794, й обсяги (рамки) дослідження чи перелік питань, які досліджуються під час оцінки якості внутрішнього аудиту, визначені в п. 5 р. II Порядку № 794. Тут слід звернути особливу увагу на те, що дані переліки є виключними. Тобто підставами для проведення позапланових оцінок якості внутрішнього аудиту можуть бути лише: доручення від КМУ, Мінфіну України, звернення народних депутатів України (депутатські запити); звернення органів прокуратури, МВС України, СБУ чи громадян, які містять факти недотримання/невиконання установами вимог нормативно-правових актів із питань внутрішнього аудиту; звернення керівника установи.
Водночас, незалежно від того, оцінка якості внутрішнього аудиту передбачена в плані чи є позаплановою, посадові особи ЦПГ не мають права досліджувати будь-які інші питання, крім таких:
1) статус і структура підрозділу внутрішнього аудиту, його організаційна та функціональна незалежність, чисельність і стан укомплектування, відповідність персоналу кваліфікаційним вимогам;
2) внутрішні документи з питань внутрішнього аудиту;
3) планування діяльності з внутрішнього аудиту;
4) організація внутрішніх аудитів, зокрема, розподіл трудових ресурсів, планування внутрішнього аудиту та складання за його результатами програми внутрішнього аудиту;
5) документування ходу внутрішнього аудиту та його результатів;
6) моніторинг виконання (урахування) рекомендацій та результатів їх упровадження;
7) виконання рекомендацій за результатами проведення попередніх зовнішніх оцінок якості;
8) достовірність і своєчасність подання звітності про результати діяльності підрозділу внутрішнього аудиту;
9) стан взаємодії підрозділу внутрішнього аудиту зі структурними підрозділами установи й органами державної влади;
10) заходи щодо забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту, результати внутрішньої оцінки якості внутрішнього аудиту.
Іще одним ключовим питанням є форма проведення оцінки якості внутрішнього аудиту. У п. 2 р. І Порядку № 794 зазначено, що оцінка якості внутрішнього аудиту проводиться у формі дослідження.
У цьому контексті під дослідженням слід розуміти вивчення, якісний і кількісний аналіз факторів, які безпосередньо впливають на діяльність підрозділу внутрішнього аудиту, з метою одержання достовірної інформації для прийняття оптимальних рішень.
Основу дослідження становить попередньо вибрана методологія. Серед найпоширеніших методів такого роду досліджень можна виділити такі, як: документальна перевірка, порівняння, розрахунки (емпіричні методи), аналіз і синтез, моделювання (емпірико-тео-ретичні методи), сходження від абстрактного до конкретного, формалізація, визначення, опис, інтерпретація (теоретичні методи).
У свою чергу, у п. 12 р. II Порядку № 794 зазначено, що в ході проведення оцінки внутрішнього аудиту можуть використовуватися й такі методичні прийоми, як опитування й анкетування посадових осіб ЦОВВ/МОВВ із питань, що пов'язані з оцінкою якості. Водночас письмові пояснення з питань, що виникли під час проведення оцінки якості внутрішнього аудиту, можуть надаватися як на письмовий запит Держфінінспекції, так і за власною ініціативою посадових осіб установи.
Окремо слід зазначити, що під час проведення оцінок якості внутрішнього аудиту дуже корисним міг би стати й такий методичний прийом, як контент-аналіз. Він по суті є якісно-кількісним методом вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і суворістю процедури та полягає в кількісному вираженні якісних ознак інформації з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як зовнішні фактори, що впливають на об'єкт дослідження, так і на його внутрішні закономірності.