Економія зарплати в Держбюджеті-2014:
кому "пощастило"найбільше
(коментар до листа Мін'юсту від 01.10.2014 р. N 494-0-2-14/7.2 і
листа МФУ від 02.10.2014 р. N 31 -08040-09-10/25421)
Сьогодні знову повертаємося до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"" від 31.07.2014 p. N 1622-VII (далі - Закон N 1622), яким значно скоротили бюджетні витрати поточного року.
Нагадаємо, що один із заходів "економного" плану торкнувся високопоставлених держслужбовців, зарплату яких обмежили посадовим окладом. Коло таких "щасливчиків" ми обговорили, коментуючи роз'яснення Мінсоцполітики від 09.09.2014 р. N 3761/0/10-14/13 (див. газету "Бухгалтерія: бюджет", N 43/2014, с 11).
А ось інший задум законодавця торкнувся вже доброї половини пересічних держслужбовців. Йдеться про п. 6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 p. N 719-VII (далі - Закон про Держбюджет-2014). Нагадаємо його вимоги.
Так, керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та центральних органів виконавчої влади, функції яких можуть здійснювати відповідні міністерства, для забезпечення скорочення видатків отримали завдання здійснити заходи щодо:
а) оптимізації штатної чисельності працівників;
б) надання працівникам відпусток без збереження зарплати. При цьому керівники самостійно визначають тривалість такої відпустки залежно від бюджетних призначень, тобто 15-денне обмеження на цей випадок не поширюється;
в) встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу. При цьому попереджати працівників і узгоджувати з ними такий режим керівники не зобов'язані;
г) зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, установлених у граничних розмірах;
д) перегляду укладених договорів на придбання товарів, робіт і послуг.
Із найбільш "драконівськими" заходами все більш-менш зрозуміло, питання в іншому: в яких саме держорганах доручено втілити їх у життя? Відповідь на це запитання надав і Мін'юст, і Мінфін у листах, що коментуються. Розглянемо докладніше.
Виконувати не можна відмовитися
Дійсно, ознайомившись із такими "антисоціальними" заходами, перше, що спадає на думку, - а чи треба так суворо їх дотримуватись? Адже встановлені вони виключно Законом про Держбюджет-2014 і не продубльовані в праце-зарплатній нормативці.
Підкреслимо: дуже прикро, але від заходів, передбачених п. 6-6 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2014, не втекти. На думку Мін'юсту, яку наведено в листі від 01.10.2014 р. N 494-0-2-14/7.2, це зобов'язують зробити ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, в яких сказано: органи держвлади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України. Як ви розумієте, Закон про Держбюджет-2014 не виняток.
Та й самі заходи тимчасові, тож витрачати час на упорядкування нормативки відповідно до вимог п. 6-6 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2014 сенсу немає.
Які ж це держоргани?
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 p. N 3166-VI центральні органи виконавчої влади утворюються з метою виконання окремих функцій для реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.
Мін'юст у листі від 01.10.2014 р. N 494-0-2-14/7.2 підкреслив, що їх перелік можна знайти в постанові КМУ "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 р. N 442. При цьому звертайте увагу на примітку, якою визначені органи, що не здійснють державний нагляд (контроль) у сфері госпдіяльності.
Мінфін же, відповідаючи на аналізоване запитання, не полінувався і в листі від 02.10.2014 р. N 31-08040-09-10/25421 навів повний перелік органів, на які поширюється дія п. 6-6 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2014.
Алла Головко,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"