КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Щодо розміру посадових окладів
ПИТАННЯ: Чи можуть посадові оклади медичних працівників приватних медичних закладів бути не меншими, ніж передбачено наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519?
ВІДПОВІДЬ: Наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 затверджено Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
Ці Умови розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) і застосовуються для обчислення заробітної плати:
- працівників сфери охорони здоров'я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування;
- працівників будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, оздоровчих таборів, центрів, будинків творчості та профілакторіїв;
-працівників, допущених в установленому порядку до медичної та фармацевтичної діяльності відповідно до порядку, установленого МОЗ України;
- професіоналів та фахівців, прирівняних за оплатою праці до медичних та фармацевтичних працівників (психологи, біологи, зоологи, ентомологи тощо).
Госпрозрахункові, в тому числі приватні, заклади охорони здоров'я, які провадять свою господарську діяльність на засадах самоокупності, для організації оплати праці працівників керуються нормами ст. 15 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі самостійно з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.
При цьому норми і гарантії, передбачені генеральною та галузевою угодами, є обов'язковими мінімальними гарантіями для підприємств, організацій, які підпадають під сферу дії цих угод, тобто через уповноважених представників сторін, які брали участь у їхньому підписанні або згодом приєдналися до них.
Пунктом 1.4 Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров'я України та ЦК профспілки працівників охорони здоров'я України на 2007-2011 роки (є чинною до укладання нової) встановлено, що положення Угоди діють безпосередньо і поширюються на підприємства. заклади, установи та організації охорони здоров'я всіх форм власності, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали Угоду, є обов'язковими як мінімальні гарантії для застосування під час укладання регіональних галузевих угод та колективних договорів. Соціально-економічні пільги та компенсації, передбачені колективними договорами, не можуть бути нижчими від рівнів, установлених Угодою та законодавством.
Колективними договорами для працівників госпрозрахункових закладів охорони здоров'я можуть установлюватися додаткові, порівняно з цією Угодою, трудові та соціальні гарантії за рахунок власних коштів закладів охорони здоров'я.
Крім того, п. 3.2.7 цієї Угоди встановлено для працівників державних підприємств, які перебувають у сфері управління міністерства, госпрозрахункових підрозділів установ та закладів охорони здоров'я застосовувати умови оплати праці, встановлені для працівників бюджетної сфери, як мінімальні гарантії. Виходячи з фінансових можливостей їхній розмір може бути вищий, ніж установлено для бюджетної сфери.
Якщо заклад охорони здоров'я. зокрема, приватної форми власності не підпадає під чинність генеральної, галузевої угод, то для визначення розмірів оплати праці медичних працівників обов'язковим є дотримання роботодавцем норм і гарантій, установлених законодавчими актами.
Основною державною гарантією з оплати праці є мінімальна заробітна плата, розмір якої обов'язковий для всіх суб'єктів господарювання, які використовують найману працю.
Також для визначення розмірів заробітної плати найманих працівників власник має враховувати вимоги ст. 6 Закону України «Про оплату праці» щодо диференціації розмірів заробітної плати на основі тарифної системи оплати праці та дотримуватися державних норм і гарантій з оплати праці, зазначених ст. 12 цього Закону, зокрема, підвищену оплату праці за роботу в нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні, надурочну роботу тощо.
Головний спеціаліст,
Світлана КОНОВАЛ
"Праця i зарплата" N 43 (911), 19 листопада 2014 р.
Передплатний iндекс: 30214