ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11.03.2014 р.
Справа N 805/2928/14
Про відмову у забезпеченні адміністративного позову
Суддя Донецького окружного адміністративного суду - Давиденко Т. В., при секретарі судового засідання - Осадчому О. П. (за участю представників сторін: від позивача - Х. Р. В., службове посвідчення N 013671, від відповідача - З. Д. А., довір. від 14.01.2013 року N 01/13-171вих, К. І. С., довір. від 27.03.2012 року N 01/13-1263, П. І. М., довір. від 11.03.2014 року N 01/13-1125вих, П. О. Є., довір. від 11.03.2014 року N 01/13-1124вих, А. О. В., довір. від 11.03.2014 року N 01/13-1126вих), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову прокурора міста Донецька до відповідача Донецької міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5, 6, 7, 9 рішення від 01.03.2014 року N 47/1, встановив:
Прокурор міста Донецька звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецької міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5, 6, 7, 9 рішення від 01.03.2014 року N 47/1.
Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії пунктів 3, 5, 6, 7, 9 рішення Донецької міської ради від 01.03.2014 року N 47/1.
Доводи клопотання обґрунтовує тим, що пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року N 2 визначено, що відповідно до ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням прокурора до суду.
В доповненнях до клопотання прокурор зазначив, що пункти рішення, які оскаржуються, прийняті радою з перевищенням повноважень та з порушенням норм чинного законодавства.
Вказує на те, що перелік виключної компетенції місцевих рад, визначений ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не містить повноважень місцевих рад щодо прийняття пунктів 3, 5, 6, 7, 9 рішення від 01.03.2014 року N 47/1, та їх прийняття, як наслідок, може викликати суспільний резонанс, спричинити масові заворушення, підірвати авторитет органів місцевого самоврядування та влади, застосування насильства, порушення громадського порядку, призвести до зміни конституційного ладу, а також, очевидними є ознаки його протиправності.
Враховуючи наведене, просить клопотання задовольнити у повному обсязі.
В запереченнях проти клопотання відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що вирішення клопотання у справі є фактично вирішенням справи по суті.
Враховуючи наведене, просить в задоволенні клопотання відмовити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні доводи клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні, просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів клопотання заперечували з підстав, викладених в запереченнях, просили відмовити в його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, заперечень, заслухавши представників сторін, суд встановив.
01.03.2014 року на позачерговій сесії Донецької міської ради ухвалене рішення N 47/1 про оцінку політичної ситуації в Донбасі.
Згідно зазначеного рішення Донецька міська рада вирішила:
1. Підтримати народні ініціативи жителів Донецької області, виражені на мітингах, що проводяться в м. Донецьку.
2. Підтримати ініціативу про проведення референдуму на території Донецької області про подальшу долю Донбасу і звернутися до депутатів Донецької обласної ради про негайне призначення вищевказаного референдуму на території Донецької області. Депутати Донецької міської ради готові виконати всі організаційні та правові процедури для його проведення на території Донецька.
3. Ввести мораторій на зростання цін і тарифів на товари та послуги першої необхідності.
4. Вважати неприпустимим подальше зниження рівня соціальних виплат і гарантій.
5. Вважати російську мову офіційною на території Донецької області, нарівні з українською, і вимагати прийняття відповідних рішень від депутатів Донецької обласної ради.
6. Вважати Російську Федерацію стратегічним партнером Донбасу.
7. З метою забезпечення спокою громадян на території Донецька і захисту від можливих агресивних проявів з боку радикально налаштованих націоналістичних сил створити муніципальну міліцію.
8. Рекомендувати Донецькій обласній раді спільно з Луганською обласною радою створити комісію з формування стабілізаційного фонду Донбасу.
9. До з'ясування легітимності прийнятих Верховною Радою України законів і визнання нових органів державної влади всю повноту відповідальності за життєзабезпечення територій покласти на органи місцевого самоврядування.
10. Донецька міська рада заявляє про неприйняття будь-якого роду ультиматумів і має намір надалі приймати рішення на підставі повноважень в інтересах жителів Донецька.
Рішення опубліковане в офіційному виданні Донецької міської ради газета "Муниципальная" N 10 (661) від 07.03.2014 року.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в заяві про забезпечення позову прокурор просить зупинити дію наступних пунктів рішення:
3. Ввести мораторій на зростання цін і тарифів на товари та послуги першої необхідності.
5. Вважати російську мову офіційною на території Донецької області, нарівні з українською, і вимагати прийняття відповідних рішень від депутатів Донецької обласної ради.
6. Вважати Російську Федерацію стратегічним партнером Донбасу.
7. З метою забезпечення спокою громадян на території Донецька і захисту від можливих агресивних проявів з боку радикально налаштованих націоналістичних сил створити муніципальну міліцію.
9. До з'ясування легітимності прийнятих Верховною Радою України законів і визнання нових органів державної влади всю повноту відповідальності за життєзабезпечення територій покласти на органи місцевого самоврядування.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи клопотання про забезпечення позову, заперечень, докази, надані позивачем, норми законодавства, яке регулює спірні взаємовідносини, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року N 2 зазначено, що відповідно до ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням прокурора до суду.
Таким чином, виходячи з зазначених положень Конституції України подання прокурором позовної заяви до суду зупиняє дію правового акту органу місцевого самоврядування, який оскаржується, тобто, дія вищезазначених пунктів рішення зупинена у встановленому законом порядку з моменту подання адміністративного позову до суду та не потребує прийняття додаткового рішення про їх зупинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З наведеної норми Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.
Як вбачається з рішення органу місцевого самоврядування, пункти, які оскаржуються, носять декларативний характер та потребують певного порядку та часу для їх виконання.
Враховуючи наведене, суд вважає клопотання про забезпечення позову в обраний позивачем спосіб таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 5, ст. 117, ст. 118, ст. 165, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:
В задоволенні клопотання Прокурора міста Донецька про забезпечення адміністративного позову до Донецької міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5, 6, 7, 9 рішення від 01.03.2014 року N 47/1 шляхом зупинення дії пунктів 3, 5, 6, 7, 9 рішення Донецької міської ради від 01.03.2014 року N 47/1 - відмовити повністю.
Ухвала з питань забезпечення позову може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т. В. Давиденко