ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21.03.2014 р. N К/9991/5095/11
Про визнання постанов протиправними
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - судді Юрченка В. В., суддів - Амєліна С. Є., Кобилянського М. Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання постанов протиправними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року (Постанова N 2а-8262/09/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2010 року (Ухвала N 2а-8262/09/2670), встановила:
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" від 14 квітня 2009 року N 361 внесені зміни в частині визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних із розглядом цивільних справ. Розмір цих витрат збільшився більше ніж в десять разів, що, на думку позивача, є необґрунтованим та протизаконним та порушує право позивача, як інваліда II групи, на гарантований судовий захист відповідно до Конституції України. Просив з урахуванням уточнень позовних вимог визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" від 14 квітня 2009 року N 361 в частині визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних із розглядом цивільних справ; визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258" від 5 серпня 2009 року N 825 в частині визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних справ.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року (Постанова N 2а-8262/09/2670) в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2010 року (Ухвала N 2а-8262/09/2670) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року (Постанова N 2а-8262/09/2670) - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" від 14 квітня 2009 року N 361 змінено розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення, пов'язані з розглядом цивільних та господарських справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року N 1258.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" від 14 квітня 2009 року N 361 була скасована постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року N 693. Відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року N 1258 (у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 361).
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" від 14 квітня 2009 року N 361 в частині визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних із розглядом цивільних справ, оскільки зазначена постанова на час розгляду справи втратила чинність та не створює будь-яких правових наслідків щодо прав та інтересів позивача.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258" від 5 серпня 2009 року N 825 внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року N 1258.
Згідно частини другої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Наведене свідчить про те, що Кабінет Міністрів України видав постанову Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825, якою змінив розміри витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового, в тому числі цивільного процесу, в межах своєї компетенції та на підставі Цивільного процесуального кодексу Україну.
Судами попередніх інстанцій досліджено пояснювальну записку до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825, з якої вбачається, що необхідність її прийняття обґрунтовується тим, що у зв'язку з інфляційними процесами, зростанням цін на витратні матеріали у 2009 році порівняно з попередніми роками старі тарифи не забезпечують покриття витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, крім того, існуючі розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення не переглядалися з часу прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ. та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року N 1258.
Отже, вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що Кабінет Міністрів України діяв в межах і спосіб, наданих йому Конституцією України, не порушуючи при цьому права позивача. Встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи є таким, що забезпечує покриття витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, у тому числі пов'язаних з розглядом цивільних справ.
Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні обґрунтовано зазначив, що останнім абзацом розділу 1 "Цивільні справи" Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року N 825, передбачено можливість зменшення розміру витрат, а також звільнення від їх оплати в порядку, передбаченому статтею 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Частинами 1 та 3 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено. що суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі або з цих підстав може зменшити розмір належних до оплати судових витрат. Пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року (Постанова N 2а-8262/09/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2010 року (Ухвала N 2а-8262/09/2670) - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. В. Юрченко
Судді:
С. Є. Амєлін
М. Г. Кобилянський