ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27.03.2014 р. N К/800/42797/13
Про визнання протиправними
та скасування рішень
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Стрелець Т. Г., суддів - Голяшкіна О. В., Зайця В. С., розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі N 812/5183/13-а за позовом приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень, встановила:
В травні 2013 року приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (далі по тексту ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот") звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області (далі по тексту Інспекція сільського господарства), яким просило визнати протиправними та скасувати наказу від 13.05.2013 р. оку N 531 про проведення позапланової перевірки та направлення на проведення планової перевірки від 13.05.2013 року N 381.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі N 812/5183/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у зазначеній справі, в задоволенні позову відмовлено.
При ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості позивачем своїх вимог, оскільки оскаржені наказ та направлення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Інспекція сільського господарства подала до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувала на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі листа УДСБЕЗ ГУМВС України в Луганській області від 27.02.2013 року N 2/2-1412 "Про проведення перевірки" Інспекцією сільського господарства прийнятий наказ про проведення позапланової перевірки ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" N 531 від 13.05.2013 року.
13.05.2013 року відповідачем складено направлення N 381 про проведення планової перевірки ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на підставі вказаного вище листа УДСБЕЗ ГУМВС України в Луганській області
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На виконання частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України судами попередніх інстанцій досліджені оскаржені наказ та направлення, їм надано юридичну оцінку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1.2 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.02.2013 року N 132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за N 412/22944 (далі по тексту Порядок), він визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.
За нормами пунктів 3.2 та 3.3 Порядку підставами для здійснення позапланового заходу є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до інспекційного органу про проведення перевірки за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктами господарювання приписів чи інших розпорядчих документів інспекційного органу щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, виданих за результатами раніше проведених планових та позапланових заходів; отримання заяв, скарг чи звернень фізичних та юридичних осіб, у яких міститься інформація про порушення суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства (із обов'язковим зазначенням суті порушення). Позаплановий захід у таких випадках проводиться за наявності згоди Державної інспекції сільського господарства України на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктами господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення планової/позапланової перевірки, форма якого наведена у додатка 1 до цього Порядку.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що прийняття Інспекцією сільського господарства наказу про проведення позапланової перевірки N 531 від 13.05.2013 року на підставі листа УДСБЕЗ ГУМВС України в Луганській області від 27.02.2013 року N 2/2-1412 є правомірним.
Згідно пункту 1.1 Положення про УДСБЕЗ ГУМВС України у Луганській області управління державної служби з економічною злочинністю головного управління МВС України в Луганській області є самостійним структурним підрозділом апарату ГУМВС, який безпосередньо підпорядковується начальникові ГУМВС, його заступнику - начальнику кримінальної міліції, діє у складі кримінальної міліції та згідно із законодавством України організовує і здійснює оперативно-розшукову діяльність.
За пунктом 1.4 Положення у своїй діяльності УДСБЕЗ керується Конституцією України, Кримінальним і Кримінально-процесуальними кодексами України ( N 4651-VI), законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про засади запобігання і протидії корупції", іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України.
У відповідності зі частиною 2 статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від пкодкккорядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Вказане спростовує посилання касаційної скарги, що проведення позапланової перевірки на підставі листа УДСБЕЗ ГУМВС України в Луганській області від 27.02.2013 р. оку N 2/2-1412 є незаконним.
ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" також звертає увагу на залишення поза увагою судами попередніх інстанцій, що оскаржений наказ не містить інформації про вимоги законодавства, які порушено позивачем.
Однак, із наказу вбачається, що позапланова перевірка ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" здійснюється на предмет дотримання вимог земельного законодавства використання земельних ділянок, розташованих на території Смолянської сільської ради Новоайдарського району.
Також судова колегія Вищого адміністративного суду України звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна позиція підтверджується і змістом окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, Рішення N 6-зп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 2482 Цивільного процесуального кодексу України та Рішення N 9-зп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень Конституційного Суду України випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
В процесі розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт порушення прав, свобод або інтересів ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" наказом від 13.05.2013 року N 531 про проведення позапланової перевірки та направленням на проведення планової перевірки від 13.05.2013 року N 381.
В обґрунтування касаційної скарги ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" фактично покладені доводи, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що адміністративними судами правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі N 812/5183/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: