ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02.04.2014 р. N К/800/46742/13
Про визнання дій незаконними та зобов'язання
вчинити певні дії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Смоковича М. І., суддів: Мироненка О. В., Чумаченко Т. А., при секретарі судового засідання: Петриченко Ю. П., за участю позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: М. М. Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи: Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, установила:
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи: Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) безпідставно, на думку позивача, вимагає укласти з нею договір на сплату пайової участі в зв'язку з інвестуванням у будівництво, розташованого в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 39,7 кв. м.
Вважає, що такі дії Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порушують її права та охоронювані законом інтереси як власника нежилого приміщення, а вимоги відповідача щодо укладення договору на сплату пайової участі є такими, що протирічать нормам Конституції та законам України.
Зокрема, внаслідок таких протиправних дій відповідача ОСОБА_1 не може зареєструвати належне їй на праві власності нежиле приміщення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, як того вимагають відповідні нормативні акти, і, як наслідок, не має можливості розпоряджатись належним приміщенням.
Просила визнати незаконними дії Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо визначення обов'язку на сплату пайової участі на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста у зв'язку із інвестуванням будівництва нежилого приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 39,7 кв. м, а також зобов'язати відповідача видати довідку (документ) про відсутність заборгованості щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної інфраструктури міста Києва у зв'язку із закінченням будівництва та отриманням у власність нежилого приміщення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їх судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Представник відповідача - В. І. М. у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору інвестування житлового будівництва N 262 від 29 липня 1999 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ "Фінансово-промислова компанія "Дека", позивачу передано у власність нежиле приміщення, розташоване на тринадцятому поверсі в будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 39.7 кв. м.
З метою оформлення права власності на зазначене нежиле приміщення та отримання свідоцтва про право власності позивач 17 серпня 2012 року звернулась до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про надання довідки про відсутність будь-якої заборгованості щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної інфраструктури міста.
Своїм листом від 3 вересня 2012 року за N 049-08/5234-12 Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ОСОБА_1, що в місті Києві до 10 вересня 2002 року до пайової участі не залучаються забудовники виключно за спорудження житлової частини об'єктів і що у відповідача відсутні документи щодо сплати забудовником пайової участі об'єкта по АДРЕСА_1.
Оскільки ОСОБА_1, як інвестором будівництва зазначеного нежитлового приміщення, не укладено договір на сплату пайової участі в зв'язку з інвестуванням будівництва нежитлового приміщення, відповідач для підготовки проекту договору просив подати необхідні документи.
Вважаючи в цьому порушення своїх прав як власника приміщення, позивач звернулася до суду із відповідним позовом про їх захист
Відмовляючи у задоволенні позову, Окружний адміністративний суд міста Києва мотивував своє рішення тим, що сплата пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва передбачена чинним законодавством України, тому пропозиція Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти відповідний договір з позивачем є законною та такою, що ґрунтується на нормах права
Київський апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, погодився з такою позицією і залишив її без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій неправильними і необґрунтованими з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні встановлені Законом України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі - Закон N 3038-VI).
Зокрема, зазначеним Законом передбачена така форма участі у розвитку інфраструктури населеного пункту як пайовий внесок.
Так, частинами першою - третьою, п'ятою та дев'ятою статті 40 Закону N 3038-VI визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону N 3038-VI замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 27 жовтня 2009 року N 1227, для оформлення права власності та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно необхідно подати ряд документів і серед них документи, що підтверджують сплату пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва або відстрочення його сплати (підпункт "з" пункту 8.1 Розпорядження N 1227).
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури).
Порядок визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва затверджений Додатком 16 до рішення Київської міської ради від 30 грудня 2010 року N 573/5385 (надалі - Порядок).
Зазначений Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) забудовників (інвесторів) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції), перепланування, зміни функціонального призначення об'єктів для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ у цінах поточного року.
За приписами пункту 4.3 Порядку пайовий внесок забудовників (інвесторів) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва сплачує фізична особа або уповноважена нею особа, яка оформляє свідоцтво про право власності на проінвестовані нежилі приміщення.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що пункт 4.3 Порядку в частині зобов'язання сплати пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва фізичних та юридичних осіб при оформленні права власності на проінвестовані ними нежилі приміщення суперечить приписам статті 40 Закону N 3038-VI, за якими пайовий внесок сплачується замовником, який має намір щодо забудови земельної ділянки і до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням викладеного, у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для застосування пункту 4.3 Порядку, норми якого не відповідають приписам прийнятого пізніше Закону N 3038-VI.
Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України надано право суду касаційної інстанції скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним скасувати їх рішення та ухвалити постанову про задоволення позову.
Керуючись статтями 167, 221, 223, 229, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року в цій справі скасувати.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо визначення обов'язку ОСОБА_1 на сплату пайової участі на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста у зв'язку із інвестуванням в будівництво, розташованого в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 39,7 кв. м.
Зобов'язати Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ОСОБА_1 довідку (документ) про відсутність заборгованості щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної інфраструктури міста Києва в зв'язку із закінченням будівництва та отриманням у власність нежилого приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 39,7 кв. м.
Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 33 гривні 54 копійки.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович