ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
01.04.2014 р. N К/800/41216/13
Про скасування рішення
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді-доповідача Голубєвої Г. К., суддів - Бившевої Л. І., Карася О. В., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 року по справі N 2а/1570/7054/2012 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення, встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення N 0002411701 від 31.08.2012 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року у даній справі позов задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення N 0002411701 від 31.08.2012 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі, що перевищує 478150,00 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення N 0002411701 від 31.08.2012 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1678111,10 гривень В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за результатами якої встановлено порушення позивачем п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат (Порядок N 6) та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення N 0002411701 від 31.08.2012 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1678112,10 грн.
Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції що діяла до 01.01.2011 року) визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено апеляційним судом, позивачем допущено порушення податкового законодавства, у період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року, а штрафні санкції застосовані податковим органом 31.08.2012 року.
Враховуючи, що до 31.12.2010 року включно діяли положення ст. 250 ГК України, якими встановлено річний строк для застосування штрафних санкцій, що відраховується з моменту вчинення порушення, то судова колегія приходить до висновку, що штрафні санкції, які застосовані за період порушення до 31.12.2010 року є необґрунтованими та підлягають скасуванню, у зв'язку з пропуском строку для їх застосування.
Стосовно застосування до позивача штрафних санкцій, за порушення податкового законодавства, вчиненого у період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, суди обґрунтовано виходили з того, що відповідно до п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Враховуючи, що частиною 1 розділу 19 Прикінцевих положень ПК України передбачено штрафну санкцію за кожне порушення податкового законодавства у розмірі 1,00 грн., то податковим органом неправомірно застосовано штрафні санкції у більшому розмірі.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 року по справі N 2а/1570/7054/2012 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Г. К. Голубєва
Судді:
Л. І. Бившева
О. В. Карась