ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
03.04.2014 р. N 826/3149/14
Про визнання протиправним та скасування рішення
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Келеберди В. І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом виконувача обов'язків Генерального прокуратура України М. О. І. до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, тертя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення N 1726-6/14 від 10.03.2014. Обставини справи:
Виконувач обов'язків Генерального прокурора України М. О. І. звернувся до суду з позовом до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, тертя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення від 10.03.2014 N 1726-6/14 щодо покладення виконання обов'язків прокурора Автономної Республіки Крим на ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржене рішення прийнято з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурор Автономної Республіки Крим призначається Генеральним прокурором України за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Відповідачі - Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим та третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надали, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи в порядку письмово провадження, оскільки відповідачі та тертя особа без самостійних вимог на предмет спору належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибули, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив:
Рішенням Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 10.03.2014 N 1726-6/14 покладено виконання обов'язків прокурора Автономної Республіки Крим на ОСОБА_3.
Вирішуючи адміністративну справу по суті, суд виходить з того, що визначення обґрунтованості спірного рішення від 10.03.2014 N 1726-6/14 щодо покладення виконання обов'язків прокурора Автономної Республіки Крим на ОСОБА_3 а отже і вмотивованості позовної заяви, полягає у визначенні відповідності прийнятого рішення наданим відповідачу повноваженням визначеним Конституцією України, Законом України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим", Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим, при цьому, із обов'язковим встановленням відповідності такого рішення Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Конституції України представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, депутати якої обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим має наслідком припинення повноважень її депутатів.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим попереднього скликання припиняються з моменту відкриття першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим нового скликання.
Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть бути припинені Верховною Радою України достроково на підставах і в порядку, визначених Конституцією України.
З системного аналізу викладеного вбачається, що в разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим попереднього скликання припиняються з моменту відкриття першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим нового скликання.
Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (Постанова N 891-VII) достроково припинено повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Оскільки, повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим припиняються з моменту відкриття першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим нового скликання, отже, дострокове припинення згадуваною постановою повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, не має наслідком втрати Верховною Радою Автономної Республіки Крим адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її органів визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
Статтею 13 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" визначено, що для координації роботи органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сприяння депутатам у виконанні ними своїх обов'язків, підготовки сесій, реалізації інших повноважень організаційного характеру, що передаються їй Верховною Радою Автономної Республіки Крим, утворюється Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим:
1) скликає сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим і організовує їх підготовку;
2) формує порядок денний і вносить його на затвердження сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
3) координує роботу органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
4) забезпечує реєстрацію та офіційне оприлюднення нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
З системного аналізу викладеного вбачається, що Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим не наділена повноваженнями щодо прийняття рішень про призначення посадових осіб системи органів прокуратури України в тому числі щодо визначення виконувача обов'язків прокурора Автономної Республіки Крим.
Вирішуючи спір суд виходить з положень Конституції України, згідно з якими, зокрема, прокуратура України становить єдину систему (стаття 121), а організація і порядок діяльності її органів визначаються законом (стаття 123). Ці конституційні положення не допускають будь-яких винятків щодо врегулювання правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим організації і порядку діяльності органів прокуратури, призначення на посаду та звільнення з посади прокурора Автономної Республіки Крим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
Статтею 13 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим.
Аналогічна норма закріплена в абзаці другому підпункту 25 пункту 2 статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим.
Згідно з пунктом 26 частини другої статті 9 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" та пунктом 2 статті 41 Конституції Автономної Республіки Крим Верховна Рада Автономної Республіки Крим має право заслуховувати інформацію прокурора Автономної Республіки Крим і порушувати питання про його звільнення з посади перед Генеральним прокурором України. Тобто Верховна Рада Автономної Республіки Крим може лише ініціювати питання про звільнення з посади прокурора Автономної Республіки Крим.
Таким чином, оцінюючи вимоги статі 15 Закону України "Про прокуратуру" у кореспонденції зі статтями 9 та 14 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим", якими визначено повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її Президій, суд дійшов висновку, саме Генеральний прокурор України наділений повноваженням щодо призначення прокурора Автономної Республіки Крим, за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим, тобто оскаржуване рішення прийнято з перевищенням повноважень визначених згадуваними визначених Законом України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" суд дійшов висновку, про протиправність оскарженого рішення на наявність підстав для його скасування.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, дійшов висновку, що адміністративний позов виконувача обов'язків Генерального прокурора України М. О. І. є таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 10.03.2014 N 1726-6/14 щодо покладення виконання обов'язків прокурора Автономної Республіки Крим на ОСОБА_3.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: В. І. Келеберда