КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
17.04.2014 р.
Справа N 875/21/14
Про визнання бездіяльності протиправною та скасування
постанови ЦВК від 11.04.2014 року N 253
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого, судді - Ключковича В. Ю., суддів: Бабенка К. А., Борисюк Л. П., за участю секретаря - Шевчук К. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії, Голови Центральної виборчої комісії О. М. В. про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови ЦВК від 11.04.2014 року N 253, зобов'язання вчинити дії, встановив:
15 квітня 2014 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної виборчої комісії (далі по тексту - ЦВК, Комісія) та її Голови в якій, зокрема, просить скасувати постанову Центральної виборчої комісії N 253 від 11 квітня 2014 року, зобов'язати Центральну виборчу комісію прийняти виправлені документи, як ті, що подані не з запізненням, а вчасно та зобов'язання Центральної виборчої комісії розглянути її заяву про самовисунення кандидатом на пост Президента України на позачергових виборах Президента України, які відбудуться 25 травня 2014 року.
В обґрунтування адміністративного позову, позивач вказує на протиправність постанови Центральної виборчої комісії від 11 квітня 2014 року N 253 "Про заяви ОСОБА_3, зареєстровані в Центральній виборчій комісії 8 квітня 2014 року за N 21-30-3113, N 21-30-3114 та 9 квітня 2014 року за N 21-30-3189", як такої, що прийнята в результаті бездіяльності Центральної виборчої комісії та її Голови та неправильного організованого режиму роботи Центральної виборчої комісії.
При цьому позивач зазначає, що 04.04.2014 року принесла документи вкінці робочого дня, однак такі не були прийняті ЦВК через, як пізніше стало їй відомо, закінчення робочого дня, а тому вона надіслала заяви поштою.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачами протиправно відмовлено їй в прийнятті документів було допущено бездіяльність, так як після 16 год. 45 хв. 04.04.2014 року їй та декільком особам було, оскільки це був день закінчення процесу розгляду питань щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України.
Сторони, будучи належним чином і завчасно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, жодних інших клопотань суду не подали, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В письмових запереченнях, які надійшли до Київського апеляційного адміністративного суду 16.04.2014 року, представник відповідачів - Центральної виборчої комісії та її Голови проти задоволення адміністративного позову заперечує, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість та зазначила, що постанова Центральної виборчої комісії від 11 квітня 2014 року N 253 є такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
До Центральної виборчої комісії 8 та 9 квітня 2014 року надійшли заяви громадянки України ОСОБА_3, зареєстровані за N 21-30-3113, N 21-30-3114 та N 21-30-3189 відповідно, про самовисунення кандидатом на пост Президента України разом з доданими документами для реєстрації кандидатом на пост Президента України на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року.
Постановою Центральної виборчої комісії від 11 квітня 2014 року N 253 "Про заяви ОСОБА_3, зареєстровані в Центральній виборчій комісії 8 квітня 2014 року за N 21-30-3113, N 21-30-3114 та 9 квітня 2014 року за N 21-30-3189" заяви ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Встановлюючи обґрунтованість вимог ОСОБА_3 в частині визнання без діяльності відповідачів, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом пункту 20 частини першої статті 92 та частини шостої статті 103 Конституції України організація і порядок проведення виборів Президента України визначаються законом. Таким спеціальним законом є Закон України "Про вибори Президента України" (далі - Закон).
Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2014 року N 757-VII "Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України" позачергові вибори Президента України призначено на 25 травня 2014 року.
Частиною четвертою статті 17 Закону встановлено, що позачергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня їх призначення Верховною Радою України. При цьому виборчий процес позачергових виборів Президента України розпочинається з дня, наступного за днем, зазначеним у частині четвертій цієї статті (частина шоста статті 17 Закону).
Процедури висування і реєстрації кандидатів на пост Президента України врегульовано розділом VII Закону.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону висування кандидатів на пост Президента України партіями та самовисування розпочинається з першого дня виборчого процесу.
Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що громадянин України, який відповідно до статті 9 Закону може бути обраний Президентом України, особисто подає до Центральної виборчої комісії засвідчену в установленому законом порядку заяву про самовисунення кандидатом на пост Президента України. До заяви додаються документи, передбачені частиною першою статті 51 Закону (частина третя статті 48 Закону).
Центральна виборча комісія видає кандидату на пост Президента України (висунутому партією або шляхом самовисування) або уповноваженому представнику партії, який подав документи, зазначені у частинах першій та другій статті 51 Закону, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи (частина третя статті 51 Закону).
Частиною п'ятою статті 51 Закону передбачено, що подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України закінчується за п'ятдесят п'ять днів до дня виборів.
Таким чином, останнім днем подання документів до Комісії для реєстрації кандидатом на пост Президента України на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року було 30 березня 2014 року.
Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, протиправна, на думку позивача, бездіяльність щодо неприйняття у неї документів мала місце саме 4 квітня 2014 року, водночас, колегія суддів звертає увагу, що з цією датою Законом не пов'язується необхідність вчинення Центральною виборчою комісією відповідних дій.
Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження протиправної бездіяльності ЦВК, оскільки протиправною бездіяльність органу є невиконання дій, які повинні ним бути вчинені чи мали бути вчинені в силу покладеного на нього повноважень, посадових обов'язків чи обов'язків, передбачених чинним законодавством України.
Твердження позивача щодо неналежно організованого режиму роботи в ЦВК є необґрунтованими та підтверджується довідкою, доданою ОСОБА_3 до позову про подання нею документів для реєстрації кандидатом на пост Президента України 30 березня 2014 року о 23 год. 50 хв., що свідчить про те, що робота в Центральній виборчій комісії організована таким чином, що кожен суб'єкт виборчого процесу має можливість реалізувати свої права в строки, встановлені Законом.
Крім того, колегією суддів взято до уваги, що результатом розгляду, поданих ОСОБА_3 30 березня 2014 року документів для реєстрації кандидатом на пост Президента України, Комісією прийнято постанову від 3 квітня 2014 року N 186 "Про відмову ОСОБА_3 в реєстрації кандидатом на пост Президента України".
Дана постанова Центральної виборчої комісії постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі N 875/17/14 визнана законною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2014 року зазначену постанову Київського апеляційного адміністративного залишено без змін.
Не бере до уваги колегія суддів, як належний доказ бездіяльності відповідачів, акт, доданий до позовної заяви, оскільки правом складення актів, які можуть підтверджувати порушення Закону, відповідно до пункту 6 частини дев'ятої статті 69 Закону, наділені офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації.
Натомість акт, наданий ОСОБА_3, складений та підписаний не уповноваженими на це особами.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог щодо скасування постанови Центральної виборчої комісії від 11 квітня 2014 року N 253 "Про заяви ОСОБА_3, зареєстровані в Центральній виборчій комісії 8 квітня 2014 року за N 21-30-3113, N 21-30-3114 та 9 квітня 2014 року за N 21-30-3189", якою заяви ОСОБА_3 залишено без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини десятої статті 51 Закону Центральна виборча комісія закінчує реєстрацію кандидатів на пост Президента України не пізніше ніж за п'ятдесят днів до дня виборів.
Отже, розгляд питань щодо реєстрації Комісією кандидатів на пост Президента України на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року закінчився 4 квітня 2014 року.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правом розгляду документів для реєстрації кандидатів на пост Президента України та прийняття на їх підставі рішень про реєстрацію кандидатів на пост Президента України або відмову в їх реєстрації поза межами встановлених законодавством України строків, зважаючи на визначені законами України повноваження Комісії, у тому числі передбачені статтями 11, 17, 18 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та статтями 48, 51, 52 Закону, Центральна виборча комісія не наділена.
Оскільки строк, передбачений Законом для подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на пост Президента України та для реєстрації Комісією кандидатів на пост Президента України, сплинув, колегія суддів вважає, що у Комісії були відсутні підстави для розгляду заяв ОСОБА_3, що 8 та 9 квітня 2014 року надійшли до Комісії та зареєстровані за N 21-30-3113, N 21-30-3114 та N 21-30-3189, а отже залишення їх без розгляду є обґрунтованим.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року у справі N 875/10/14.
З огляду на викладене, на виконання вимог Закону, зокрема в частині дотримання строків на подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на пост Президента України така заява разом з іншими документами має бути подана особисто кандидатом до Комісії за п'ятдесят п'ять днів до дня виборів.
Відповідно до положень статей 11 - 12 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання, на якому може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України належить до повноважень Комісії, а за результатом розгляду таких питань, Комісія ухвалює рішення у формі постанови.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідача від 11 квітня 2014 року N 253 є такою, що прийнята Центральною виборчою комісією на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Підстав для визнання її протиправною та скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно зі статтею 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачами в даному випадку виконаний.
З огляду на відсутність підстав для скасування постанови Центральної виборчої комісії від 11 квітня 2014 року N 253, відсутні і підстави для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини дев'ятої ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Згідно із пп. 1 п. 3 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Мінімальну заробітну плату встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", яка на перше січня 2014 року становить 1218,00 грн., в зв'язку з чим, за подачу адміністративного позову Позивач має сплатити судовий збір у сумі 73 грн. 08 коп. (1218 грн. х 0,06).
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову до суду судовий збір не сплачено, в зв'язку з чим, його має бути стягнуто з Позивача на користь Державного бюджету України у відповідному розмірі.
Керуючись ст. ст. 44, 48, 51 Закону України "Про вибори Президента України", ст. ст. 2, 7, 24, 41, 71, 159, 162, 163, 172, 176, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії, Голови Центральної виборчої комісії О. М. В. про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови ЦВК від 11.04.2014 року N 253, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 73 грн. 08 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена у дводенний строк з дня проголошення до Вищого адміністративного суду України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через Київський апеляційний адміністративний суд.
Головуючий, суддя: В. Ю. Ключкович
Судді:
К. А. Бабенко
Л. П. Борисюк