ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.04.2014 р.
Справа N 910/19386/13
Про розірвання договору
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Євсікова О. О., суддів - Алєєвої І. В., Кролевець О. А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. (головуючий - суддя Андрієнко В. В., судді - Буравльов С. І., Шапран В. В.) на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р. (суддя Бондаренко Г. П.) у справі N 910/19386/13 господарського суду міста Києва за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" про розірвання договору (за участю представників: позивача - Б.-Д. Л. М., Ш. В. В., Я. Г. Р., відповідача - Щ. Р. С., Компанії "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" ("Байконтіе Ентерпрайзес Лімітед") - Т. О. О.), встановив:
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р., позов задоволено: розірвано угоду N 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.97 р., укладену між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" з 04.10.2013 р.; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" передати Центральному депозитарію - Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" документи системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Теронопільобленерго", складений станом на 02.10.2013 р., в паперовій формі.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 35, ч. 2 ст. 47, п. 21 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства", ч. 2 ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", ст. ст. 526, 530 ЦК України, ч. 5 ст. 188 ГК України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 34 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.03.97 р. між позивачем як емітентом та відповідачем як реєстратором було укладено Угоду N 2 про реєстраційне обслуговування від (далі - угода), на підставі якої відповідач зобов'язувався надавати послуги з формування та ведення реєстру власників іменних цінних паперів позивача згідно з умовами цієї угоди, положеннями Статуту емітента та чинним законодавством.
На вимогу Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 12.08.2013 р. як акціонерів, що сукупно володіють 10 і більше відсотків простих акцій, спостережна рада позивача 22.08.2013 р. прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів на 25.09.2013 р. Зазначене рішення було прийнято в межах компетенції наглядової ради, встановленої ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства".
Судом встановлено, що про прийняте рішення Спостережної (наглядової) ради від 22.08.2013 р. позивач повідомив відповідача шляхом направлення йому простого листа (тобто, з недотриманням встановленого п. 6.5 угоди порядку надсилання кореспонденції) про вимогу здійснити розсилку повідомлень акціонерам позивача про скликання позачергових загальних зборів на 25.09.2013 р., додавши до нього витяг з протоколу спостережної ради та текст повідомлення.
Відповідач не виконав розпорядження позивача та не здійснив розсилку персональних повідомлень акціонерам із затвердженою Спостережною радою інформацією про скликання зазначених зборів. Отримавши лист за вих. N 3570/1 від 22.08.2013 р., відповідач направив позивачу лист за вих. N 742 від 03.09.2013 р., яким повідомив, що у нього відсутня можливість провести таку розсилку у строк, зазначений позивачем, з огляду на його сплив.
В той же час відповідач за вимогою Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 р. здійснив розсилку письмових повідомлень про проведення позачергових загальних зборів ВАТ "Тернопільобленерго" на 25.09.2013 р.
Стаття 47 Закону України "Про акціонерні товариства" надає право акціонерам, що сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, скликати самостійно позачергові загальні збори, тільки у випадку не прийняття рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства наглядовою радою, на їх вимогу.
Судами встановлено, що Спостережна (наглядова) рада позивача прийняла в строк, передбачений ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", на вимогу акціонерів, що сукупно володіють 10 і більше відсотками простих акцій товариства, рішення про скликання позачергових загальних зборів товариства, відповідно, зазначені акціонери не набули право самостійно скликати позачергові збори.
Судами також встановлено, що вимогу Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 р. про скликання позачергових зборів акціонерів позивача відповідач отримав 23.08.2013 р. Із тексту цієї вимоги вбачалось, що позивач таку вимогу отримав 13.08.2013 р. Відповідно, відповідач не міг не знати, що акціонери, що у сукупності володіють 10 % акцій товариства, звернулись до нього з самостійною вимогою про скликання позачергових зборів акціонерів в останній день строку, передбаченого ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" для прийняття наглядовою радою товариства рішення про скликання зборів, тобто ще до закінчення такого строку.
При цьому про прийняте позивачем рішення про скликання загальних зборів на вимогу Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" було повідомлено невизначену кількість осіб, в тому числі і відповідача, шляхом опублікування відповідних оголошень в бюлетені "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" (N 158 від 23.08.2013 р.) та газеті "Свобода" (N 68 від 23.08.2013 р.).
Таким чином, відповідач мав знати про прийняття саме позивачем рішення на вимогу його акціонерів про скликання позачергових загальних зборів акціонерів.
Розпорядження про забезпечення письмового повідомлення акціонерів, додане до вимоги Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 р., на підставі якого відповідач здійснив повідомлення акціонерів про скликання позачергових зборів акціонерів позивача, також датовано 23.08.2013 р. (останнім днем спливу строку на прийняття на вимогу акціонерів наглядовою радою рішення про скликання позачергових зборів).
Судами встановлено, що відповідач, отримавши 23.08.2013 р. в 16:00 вимогу вказаних вище акціонерів про самостійне скликання ними загальних зборів, уже мав можливість ознайомитись з повідомленням про скликання на 25.09.2013 р. позачергових загальних зборів акціонерів, розміщеним позивачем в бюлетені "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" (N 158 від 23.08.2013 р.) та газеті "Свобода" (N 68 від 23.08.2013 р.), а отже не мав правових підстав для задоволення такої вимоги акціонерів окремо.
При цьому відповідач (незважаючи на недотримання позивачем встановлених угодою способів направлення кореспонденції за нею) 02.09.2013 р. отримав лист за вих. N 3570/1 від 22.08.2013 р., що самим відповідачем не заперечується, проте відмовився виконувати вимогу позивача, викладену у вказаному листі, з посиланням на порушення позивачем встановлених законом строків надсилання письмових повідомлень про проведення загальних зборів.
Строк на надсилання письмових повідомлень про проведення загальних зборів та їх порядку денного (не пізніше 30 днів до дати їх проведення) встановлений ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства" для особи, яка скликає збори (саме за рішенням Спостережної ради позивача скликано збори на 25.09.2013 р.). Лише для цієї особи чинне законодавство може передбачати наслідки його недотримання, жодним чином не наділяючи відповідача правом відмовитись від виконання встановлених договірних відносин.
Більше того, чинне законодавство в певних випадках, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства, надає наглядовій раді можливість прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів та порядок денний відповідно до цього Закону не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного.
Суди також відзначили, що лист вих. N 742 від 03.09.2013 р. відповідач направив позивачу вже після того, як здійснив розсилку за вимогою акціонерів від 23.08.2013 р., і жодним чином не повідомив про вказане позивача. При цьому відповідач не мав права здійснювати розсилку повідомлень акціонерам позивача про скликання позачергових загальних зборів акціонерів на 25.09.2013 р. за вимогою ініціюючих акціонерів, адже такі акціонери права на скликання загальних зборів самостійно не набули.
Відповідно до п. 4.4 угоди сторони зобов'язалися всебічно сприяти один одному у захисті своїх інтересів проти недобросовісних дій з боку третьої особи.
Враховуючи зазначений пункт договору, відповідач мав достеменно перевірити факт набуття ініціюючими акціонерами права на самостійне скликання загальних зборів, проте не зробив цього з причин, які суду не повідомлялись.
Таким чином, дії відповідача з виконання вимоги Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 р. та розпорядження про забезпечення письмового повідомлення акціонерів від 23.08.2013 р., невиконання вимоги позивача, яку відповідач отримав 02.09.2013 р., знаходяться поза правовим полем, встановленим чинним законодавством та угодою, укладеною між сторонами, що є істотним порушенням умов договору.
Крім того судами встановлено, що відповідач безпідставно не виконав аналогічні вимоги позивача, отримані ним 02.09.2013 р.
Судами відхилено доводи відповідача, що вимога позивача розіслати повідомлення його акціонерам про скликання позачергових загальних зборів за рішенням спостережної ради на 25.09.2013 р., яку він отримав 02.09.2013 р., є по суті вимогою позивача вчинити дії, які суперечать чинному законодавству, статуту та проспекту емісії цінних паперів, з підстав наведених вище, оскільки строки для розсилки повідомлень акціонерам про скликання зборів встановлені законодавством саме для емітента і до відповідальності за їх порушення може бути притягнутий лише емітент.
Доводи відповідача щодо незаконності рішення спостережної ради позивача від 22.08.2013 р. також підставно відхилено судами, оскільки питання оцінки правомірності рішень органів управління позивача не входять до компетенції відповідача, визначеної чинним законодавством та умовами договору.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.
На підставі викладеного суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач порушив вимоги п. 1.2 угоди, додатка N 1 від 07.03.97 р. до цієї угоди та п. 4.4 угоди.
Крім того, судами встановлено, що аналогічні порушення з боку відповідача, які засвідчують односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язань за угодою, були допущені ним щодо зборів, які скликались позивачем на 11.10.2013 р. Тобто, судами встановлено систематичне порушення відповідачем вимог п. 4.4 угоди.
Позивачем також було зазначено про порушення відповідачем пунктів 4.3 та 4.5 угоди.
Згідно п. 4.3 угоди реєстратор зобов'язаний надати будь-яку інформацію з реєстру за письмовим розпорядженням емітента або уповноваженого державного органу. При цьому відповідно до п. 4.5 угоди інформація з реєстру надається уповноваженій особі емітента в обсязі, визначеному письмовим повідомленням емітента, що містить також прізвище, ім'я, по батькові, посаду та зразок підпису уповноваженої особи.
Судами встановлено, що 16.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача листом вих. N 3936/01, яким просив надати реєстр власників іменних цінних паперів в паперовій формі станом на 24:00 год. 19.09.2013 р. Зазначений лист відповідач отримав 17.09.2013 р.
У відповідь на запит позивача від 16.09.2013 р. відповідач повідомив позивача про неможливість його виконання за наданими документами. Зазначена відповідь була направлена позивачу поштовим відправленням 20.09.2013 р.
Представники позивача, які прибули 23.09.2013 р. для отримання реєстру, не були допущені до офісу реєстратора та їм було відмовлено у видачі реєстру, що підтверджується відповідним актом, копія якого наявна в матеріалах справи.
При цьому відповідач вважає, що відмова у наданні позивачу реєстру власників цінних паперів в паперовій формі є законною, оскільки позивачем не було надано документів, що засвідчують наявність підстав для складання реєстру. В листі N 801 від 19.09.2013 р. на адресу позивача відповідач зазначив, що ним було виявлено відсутність копій документів (або витягів з них), які підтверджують наявність підстав для складання реєстру власників іменних цінних паперів. Посилаючись на ч. 1 ст. 613 ЦК України, відповідач стверджує, що він не міг виконати вимогу позивача про надання реєстру через порушення позивачем пункту 2 розділів IV та VII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. N 1000.
Проте дане твердження відповідача спростовується наявними матеріалами справи, оскільки відповідне рішення Спостережної ради позивача від 22.08.2013 р. про скликання позачергових загальних зборів товариства разом з листом позивача від 23.08.2013 р., було отримано відповідачем 02.09.2013 р.
Отже, витяг протоколу Спостережної ради відповідача від 22.08.2013 р. був в наявності у відповідача на момент отримання вимоги позивача, викладеної у листі вих. N 3936/01 від 16.09.2013 р. При цьому підстава для надання позивачу реєстру акціонерів у паперовій формі, а саме рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів позивача на 25.09.2013 р. могла та мала бути відома відповідачеві як з вимоги позивача, отриманої відповідачем 02.09.2013 р., так і із засобів масової інформації.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено судами, відповідачем не доведена законність та обґрунтованість своєї відмови у видачі позивачу реєстру власників іменних цінних паперів станом на 24-00 год. 19.09.2013 р. для здійснення реєстрації акціонерів на загальних зборах 25.09.2013 р. за місцезнаходженням позивача, що також свідчить про порушення умов договору відповідачем.
З огляду на те, що статут позивача на момент винесення оскаржуваного рішення місцевого суду та дату подачі позову у справі не було приведено у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства", судами при вирішенні справи застосовано положення статуту, що не суперечать Закону України "Про акціонерні товариства".
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарію цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.
Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається наглядовою радою акціонерного товариства.
Як встановлено судами, всі рішення Спостережної ради позивача, які не були виконані відповідачем та поставлені ним під сумнів, оформлені відповідними протоколами (копії яких наявні в матеріалах справа та витяги з яких були надано позивачем відповідачеві разом з вимогами), а отже відповідач безпідставно не виконував рішення, прийняті керівним органом позивача.
Судами встановлено систематичне порушення (неналежне виконання) відповідачем умов Угоди N 2. При цьому істотність такого порушення полягає в тому, що позивач не отримав належної послуги від відповідача, наслідком чого стало неможливість проведення саме позивачем в особі його керівних органів загальних зборів товариства, що є вищим органом управління товариством, з визначеним місцем проведення та порядком денним. За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з надання послуг відповідно до умов Угоди N 2 та вимог закону стало позбавлення позивача можливості здійснення своєї діяльності з управлінню товариством, зокрема, можливості скликати загальні збори товариства, в тому числі і на вимоги акціонерів позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Частина 5 ст. 188 ГК України встановлює, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
За загальним правилом, датою розірвання договору за рішенням суду є дата набрання таким рішенням законної сили. Водночас якщо в рішенні суду вказана дата, з якої договір розривається, датою розірвання договору є дата, зазначена в рішенні.
Враховуючи викладене вище, а також те, що з боку відповідача мало місце істотне порушення умов угоди, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України з 04.10.2013 р. (дати, зазначеної в позовній заяві), то похідні вимоги про зобов'язання відповідача передати Центральному депозитарію документи системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", складений станом на 02.10.2013 р. в паперовій форм, також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Умовами угоди передбачений обов'язок реєстратора передати у разі розірвання угоди реєстр власників іменних цінних паперів новому реєстратору (емітенту або реєстратору, визначеному емітентом), при цьому така передача здійснюється у взаємно узгоджений термін, але не пізніше одного місяця після повідомлення реєстратора згідно з п. 7.2 угоди (п. 7.3 угоди).
Спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини, є Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. N 1000 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.01.2007 р. за N 49/13316 (далі - Положення).
Згідно з абз. 2 п. 4 розділу VIII Положення про наміри зміни або розірвання договору в односторонньому порядку сторона повідомляє іншу сторону відповідно до договору між ними. Відповідно до абз. 2 п. 9 розділу VIII Положення датою закриття реєстру є дата припинення дії договору на ведення реєстру.
Відповідно до п. 2 розділу VIII цього Положення у випадку припинення дії договору на ведення реєстру між реєстроутримувачем та емітентом здійснюється передача реєстру.
За приписом п. 3 розділу VIII Положення передача реєстру здійснюється новому реєстроутримувачу, з яким емітент уклав договір про ведення реєстру, або емітенту, якщо на дату закриття реєстру кількість власників у реєстрі не перевищує встановленої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку максимальної кількості власників цінних паперів.
Враховуючи, що у відповідача з 04.10.2013 р. немає правових підстав для зберігання/ведення реєстру власників іменних цінних паперів позивача, в матеріалах справи відсутні докази укладення позивачем договору з новим реєстроутримувачем, суди дійшли правильного висновку про задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" передати документи системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" Центральному депозитарію в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", складений станом на 02.10.2013 р. в паперовій формі.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. у справі N 910/19386/13 - без змін.
Головуючий, суддя О. О. Євсіков
Судді:
І. В. Алєєва
О. А. Кролевець