КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент доходів і зборів з фізичних осіб
Управління адміністрування єдиного внеску та методології
Нарахування єдиного внеску на
суми грошового забезпечення
ПИТАННЯ: Чи нараховується єдиний внесок на суми грошового забезпечення, які надаються батькам-вихователям та прийомним батькам, що не працюють та одержують пенсію за віком?
ВІДПОВІДЬ: Пунктом 10 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони одержують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
За абзацом другим п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 платники, зокрема зазначені п. 10 ст. 4 цього Закону, звільняються від сплати єдиного внеску із сум одержаного ними грошового забезпечення, допомоги або компенсації.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску, зокрема для батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, регулюється Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 178 (далі - Порядок), за яким єдиний внесок за осіб, зазначених пп. 4 п. 1 (якщо вони не працюють), нараховується на суму грошового забезпечення, нарахованого за базовий звітний період.
Сума нарахованого єдиного внеску за осіб, зазначених пп. 4 п. 1 Порядку, нараховується в розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок за кожну особу, встановлений законом, крім випадків, коли таким особам одночасно нараховується єдиний внесок як особам, зазначеним пп. 1, 2 або 3 п. 1 Порядку.
Якщо період, за який нараховується єдиний внесок відповідно до Порядку, становить менш як один календарний місяць, єдиний внесок розраховується в розмірі, пропорційному до кількості календарних днів місяця, за який сплачуються такі внески.
Обчислення єдиного внеску для цієї категорії провадиться районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення (далі - страхувальник).
Сплата єдиного внеску провадиться за осіб, зазначених пп. 4 п. 1 Порядку, перерахуванням відповідних сум із рахунків страхувальника на рахунки територіальних органів ДФС за їхнім місцезнаходженням за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення.
Згідно з п. 9 Порядку сплата єдиного внеску для осіб, зазначених пп. 4 п. 1 Порядку, припиняється з дати працевлаштування або настання непрацездатності.
У разі зміни обставин, передбачених пп. 2 п. 9 Порядку, сплата єдиного внеску поновлюється з дати такої зміни.
Відповідно до Основного Закону України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст. 43 Конституції України).
Зміст поняття «працездатність» розкривається через використання понять «непрацездатність» та «втрата працездатності».
Працездатність - це здатність до праці, що залежить від стану здоров'я, фізичного, духовного розвитку (розумових та емоційних можливостей), а також професійних знань, уміння і досвіду працівника, що дає йому змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Працездатна особа одержує за виконану роботу заробітну плату, тобто має джерело існування.
Поняття «втрата працездатності» на нормативному рівні не визначене, але аналіз правових норм дозволяє зробити висновок, що втрата працездатності може бути постійною і тимчасовою.
Постійна втрата працездатності - це повна чи часткова втрата здатності до загальної чи професійної праці.
Поняття повної втрати працездатності означає непрацездатність особи.
Непрацездатність - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.
Непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, в тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Згідно з абзацом двадцять четвертим ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка одержує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які одержують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Передбачено цим Законом такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія в разі втрати годувальника та пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Таким чином, непрацездатна особа також має джерело існування - це виплати за рахунок пенсійного забезпечення.
Отже, якщо батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки починають одержувати будь-який із видів пенсійних виплат, сплата єдиного внеску припиняється з дати настання непрацездатності.
Головний державний ревізор
- інспектор Анжеліка РОГОВЕЦЬ
"Праця i зарплата" N 47 (915), 17 грудня 2014 р.
Передплатний iндекс: 30214