ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
13.05.2014 р. N 826/4717/14
Про заборону діяльності Політичної партії "Руський блок"
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді - Каракашьяна С. К., при секретарі - Бабич Г. Ю. (за участі представників: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи - ОСОБА_5) розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "Руський блок" про заборону діяльності (за участю третьої особи - Державної реєстраційної служби України).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Міністерство юстиції України звернулося з позовом, в якому просить суд заборонити діяльність Політичної партії "Руський блок". В процесі судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги, мотивувавши їх тим, що, на думку Міністерства, в діях політичної партії наявні ознаки, передбачені у статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні", спрямовані, зокрема, на:
зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
порушення суверенітету і територіальної цілісності України; незаконне захоплення державної влади;
пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі.
При цьому, представники позивача посилається на:
статті, наявні в мережі Інтернет на сайтах ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 При цьому, представник позивача стверджує, що у статтях зазначено про вищезазначені обставини, передбачені ст. 5 Закону, та містяться відповідні заклики;
матеріали відео зйомки, наявні у відкритому доступі та трансльовані телебаченням, в яких, на думку представника позивача, представники відповідача здійснюють аналогічні заклики та посилання;
постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.03.2014 р. у справі за позовом Виконкому Миколаївської міської ради до політичних партій, зокрема, Миколаївської обласної організації партії, про обмеження зібрань. Позивач стверджує, що даним судовим рішенням було встановлено протиправність дій відповідача.;
лист Служби безпеки України та лист Народного депутата України, в яких, як стверджує позивач, зазначено про обставини діяльності керівників партії, спрямованої на захоплення державної влади;
Представниками відповідача позовні вимоги заперечуються повністю. При цьому представники позивача стверджують, що:
сайти ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 не є офіційними сайтами позивача, сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу невідомий, а сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 не відображає позиції партії;
голова партії не давав інтерв'ю, цитати з яких наводить позивач;
у відео матеріалах позиція викладена однобоко, дані відео виокремлені з контексту та не свідчать про позицію партії в цілому, натомість, можуть бути лише точкою зору конкретної особи, яка не виражає позиції партії;
позивачем не було здійснено будь - яких інших заходів щодо партії, тому застосування найжорсткішого заходу, яким є припинення діяльності, є необґрунтованим.
Третьою особою позовні вимоги підтримані з підстав, зазначених у позовній заяві та доданих поясненнях
Під час розгляду справи в судовому засіданні неодноразово оголошувалися перерви для допиту в якості свідка голови партії, проте, провести такий допит як безпосередньо в суді, так і в режимі відео конференції, не виявилося за можливе.
Розглянувши подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив:
Міністерством юстиції України відповідно до вимог Закону України "Про політичні партії в Україні" 30.03.2001 зареєстровано політичну партію "Руський блок", про що видано свідоцтво N 1608.
Станом на дату розгляду справи керівником партії є ОСОБА_6, юридичною адресою - АДРЕСА_2, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи партії та не заперечується сторонами.
У відповідності до положень статті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні", політична партія може бути за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до частини 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Згідно із частиною 1 статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до статей 37 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про політичні партії в Україні" утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров'я населення.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні відеозаписом публічних виступів ОСОБА_6 23 лютого 2014 року, 24 лютого 2014 року та 25 лютого 2014 року, ОСОБА_6 був представлено як особами, що проводили мітинг, так і ним особисто, як керівника партії "Руський блок".
В ході даних зібрань ОСОБА_6 було оголошено заклик до формувань загонів самооборони та вчинення певних дій, повідомлено про запис осіб, що бажають стати учасниками загонів за адресою - Велика Морська, 16, та заклики до повалення влади ("....выгнать это правительство...).
При цьому дана адреса є адресою партії, згідно з інформацією, зазначеною на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з загальнодоступною інформацією, власником даного сайта визначено особи як ОСОБА_6, адресою - АДРЕСА_1.
Представниками відповідача не спростосувалася обставина належності сайта ІНФОРМАЦІЯ_2 голові партії.
Отже, особою, яка є головою партії, з ідентифікацією особи саме як голови партії, оголошено заклики до вчинення певних дій. Для цих дій було оголошено про застосування приміщення, про використання якого партією також повідомлено.
Згідно з інформацією, розміщеною на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 (...батальйони самооборони Русского Блока ... охраняли блок - посты на протяжении всей III обороны Севастополя...).
Таким чином, головою партії поширена інформація про наслідки дії створених загонів, зокрема, про обмеження доступу на територію певної місцевості. В судовому засіданні представниками відповідача підтверджено, що, з урахуванням віку голови партії та дати її створення, мова може йти тільки про події лютого - березня 2014 року.
При цьому, головою партії у наданих поясненнях не спростовано належності йому вищезазначеного сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомлено про висловлення на цьому сайті позицій, які не збігаються з позицією партії. Сам сайт, згідно з розміщеною на ньому інформацією, зазначено в якості офіційного сайту партії, також не містить подібних застережень.
Суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що партія не має відповідати за висловлювання її членів, а відповідальність має бути персоніфікована, проте, зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7.5.2 зареєстрованого Міністерством юстиції України 30 березня 2001 року Статуту партії "Руський блок", голова партії без доручення представляє партію у всіх зовнішніх стосунках, робить заяви від імені партії, здійснює оперативне розпорядження майном та коштами партії.
Таким чином, голова партії має право робити заяви від імені всієї партії. Суд погоджується з позицією відповідача про те, що позицію голови партії може не збігатися з позицією самої партії, зокрема, більшості її членів чи керівних органів - з'їзду, політвиконкому, політради.
Проте, відповідачем - політичною партією не було надано будь яких доказів відокремлення позиції партії від позиції голови партії, натомість голова партії у вищезазначених випадках представлявся саме головою партії.
Таким чином, вищезазначені заяви судом ідентифікуються як заяви, зроблені від імені партії, оскільки протилежного не зазначено та не доведено.
При цьому, розподіл обов'язку доведення, встановлений ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку, покладає на обидві сторони обов'язок доведення тих обставин, на яких ґрунтуються, зокрема, заперечення позову.
Суд враховує, що відповідач, як політична партія, був обізнаний як з виступами голови, так і з судовим процесом, мав достатньо часу та міг вчинити дії, які б могли слугувати доказом наявності іншої позиції партії та її керівних органів щодо закликів, озвучених головою партії.
На підставі викладеного, суд вважає доведеними обставини закликів до вчинення дій з захоплення державної влади в АР Крим з боку саме відповідача - політичної партії, та визнання реалізації таких закликів у вигляді створення формування, яке сприяло захопленню влади.
Судом не приймаються інші докази, які наводяться представниками позивача, з огляду на таке.
Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.03.2014 р. у справі 814/694/14 містить лише вислів "відповідач 2 визнав, що його представники розклеювали листівки в м. Миколаєві із закликами про зібрання мітингу на 16.03.2014 р. про підтримку референдуму в АР Крим". Даний вислів, на думку суду, не стосується обставин встановлених судом, натомість, є визнанням певних обставин одним з учасників процесу. Крім того, стороною у справі був не відповідач, а його Миколаївська організація, що виключає застосування статті 72 КАС України.
Інші відеодокази та публікації стосуються осіб, яким статутними документами партії права робити заяви від імені партії не надано, доказів делегування таких повноважень позивачем не надано.
Лист від Служби безпеки України та лист Народного депутата України не містять посилань на конкретні дії, які можна було б ідентифікувати в якості порушення вимог ст. 5 Закону "Про політичні партії в України", натомість, є позицією осіб та повідомленням про наявну у них інформацію.
Відповідно до пункту 5 Керівних принципів щодо заборони та розпуску політичних партій та подібних заходів, ухвалених Венеціанською Комісією на її 41 пленарній сесії (Венеція, 10 - 11 грудня 1999 року), заборона чи розпуск політичних партій як дуже далекосяжний захід повинен застосовуватися з крайньою стриманістю. Перш ніж звертатися до компетентного судового органу щодо заборони чи розпуску партії, уряд чи інший орган влади повинен оцінити, беручи до уваги ситуацію в конкретній країні, чи ця партія дійсно становить небезпеку вільному і демократичному політичному порядку або правам окремих осіб і чи таку небезпеку не можна усунути іншими, менш радикальними заходами.
При цьому суд вважає, що обставина здійснених від імені партії закликів до повалення влади, яка встановлена судом, та ситуація, коли частину країни було окуповано, є достатньою підставою для застосування такого заходу реагування як заборона діяльності партії.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69 - 71, 160 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:
1. Позов Міністерства юстиції України задовольнити повністю.
2. Заборонити діяльність Політичної партії "Руський Блок", зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. (свідоцтво N 1608).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С. К. Каракашьян