ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20.05.2014 р. N К/800/11390/13
Про визнання незаконною постанову
Кабінету Міністрів України
у певній частині
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Донця О. Є., суддів: Логвиненка А. О., Мороза В. Ф., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2012 року (Постанова N 2а-1320/12/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року (Ухвала N 2а-1320/12/2670) у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України у певній частині, встановила:
У січні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України у певній частині.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2012 року (Постанова N 2а-1320/12/2670) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року (Ухвала N 2а-1320/12/2670) апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2012 року (Постанова N 2а-1320/12/2670) - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2012 року (Постанова N 2а-1320/12/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року (Ухвала N 2а-1320/12/2670) та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є дитиною війни та інвалідом II групи, набула права на отримання пенсії за віком та одержання щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року видано постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються з державного бюджету" N 745, яка набула чинності 23.07.2011 року.
Підпунктом 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року N 745 встановлено, що особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мінімальний розмір пенсії, що призначається відповідно до зазначеного Закону по інвалідності, не може бути нижче:
- інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - 120 відсотків, II групи - 110, III групи - 105 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність;
- іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - 110 відсотків, II групи - 105, III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року N 745 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до абзацу першого цього пункту та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із зазначених Законів.
Відповідно до частини 1 статті 113, статті 116 Конституції України та статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, здійснює внутрішню політику держави, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
Частиною 1 статті 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
23.12.2010 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". 14.06.2011 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", розділ VII якого доповнено пунктом 4, яким визначено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року N 20-рп/2011 встановлено, що Верховна Рада України, доповнивши пунктом 4 розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Даним рішенням Конституційного Суду України визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" з наступними змінами.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Слід зазначити, що на час вирішення даної справи по суті набрали законної сили наступні судові рішення: від 12.10.2011 року у справі N 2а-11106/11/2670, від 28.12.2011 року у справі N 2а-15750/11/2670 та від 23.04.2012 року N 2а-1149/12/2670, якими встановлено:
- спірна постанова видана Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік";
- Міністерством соціальної політики України подано на розгляд Кабінету Міністрів України проект вказаної постанови. Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови, його розроблено на виконання частини 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та з метою уникнення неоднозначного трактування норм вказаного Закону;
- спірний нормативно-правовий акт видано з дотриманням процедури, визначеної законодавством України, зокрема: проект акту погоджено без зауважень Міністром фінансів України, першим заступником Голови комісії з проведення реорганізації Міністерства економіки України, Головою правління Пенсійного фонду України; до проекту постанови Міністром юстиції України висловлено зауваження, щодо невідповідності проекту вимогам нормо-проектувальної техніки, які були враховані, а також - проведено правову експертизу вказаного проекту, у висновку якої зазначено, що останній відповідає Конституції України, актам вищої юридичної сили, узгоджується з актами такої ж юридичної сили;
- визначення Кабінетом Міністрів України мінімального розміру пенсії інвалідам війни, передбаченого статтею 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та розміру підвищеної пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії дітям війни, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", відбулось з урахуванням фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, принципу збалансованості Державного бюджету України, справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами;
- визначати розмір та порядок здійснення відповідних доплат є дискреційними повноваженнями Кабінету Міністрів України;
- абзац 2 підпункту 2 пункту 5 та пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України N 745 видавались на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України за формою, порядком прийняття та відповідністю Законам України відповідає вимогам чинного законодавства, отже, Кабінет Міністрів України видаючи постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються з державного бюджету" від 06.07.2011 року N 745 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2012 року (Постанова N 2а-1320/12/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року (Ухвала N 2а-1320/12/2670) у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України у певній частині - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О. Є. Донець
А. О. Логвиненко
В. Ф. Мороз