Залізна логіка, або Мінфін сам себе цитував
(коментар до листа МФУ
від 18.09.2014 р. N 31-11420-08-25/24064)
Сьогодні хочемо звернути увагу читачів на одне зі свіжих мінфінівських роз'яснень - лист, що коментується. Славне воно тим, що містить відповідь відразу на чотири запитання, що стосуються бухгалтерського обліку деяких активів бюджетних установ. Проте водночас славне й тим, що, у підсумку, відкинувши всі околяса, в сухому залишку в листі, що коментується, ніяких роз'яснень ми не знайшли. У листі - констатація облікових норм, процитована з раніше ухвалених Мінфіном документів, та й годі. Але ж якщо Мінфін вважав за потрібне звернути увагу на деякі моменти обліку активів, то й ми не погордуємо глянути на них ще разочок.
Актив перший: смарт-карти
Смарт-карта - актив хитрий. Спершу нагадаємо, що порядок обліку смарт-карт ми докладно розглянули у статті "Придбання бензину бюджетною установою: особливості різних форм розрахунків", газета "Бухгалтерія: бюджет", N 24/2014, с 9.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними в листі, що коментується, в обліку цей актив "ховається" одразу на двох субрахунках:
- 331 "Грошові документи в національній валюті" - на цьому субрахунку обліковуються кошти, перераховані на смарт-карту;
- 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, які знаходяться на складі і в експлуатації" - на цьому субрахунку враховують вартість власне смарт-карти.
Норма про облік смарт-карт окремо від перерахованих на них коштів міститься в п. 2.6. Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затвердженого наказом МФУ від 02.04.2014 р. N 372.
Однак зазначимо, що такий підхід до обліку має право на життя тільки в тому випадку, якщо смарт-карта - "грошова" і є власністю установи. У ситуації з "грошовими" смарт-картами право власності на пальне перейде установі тільки після заправки (до заправки гроші на карті так і залишаються грошима установи), а отже в обліку у нас його поки що немає. Разом з тим, ми пропонували враховувати кошти, перераховані на "грошову" смарт-карту на субрахунку 364.
Якщо ж мова йде про так звану "літрову" смарт-карту, то право власності на пальне переходить в момент передання картки і зарахування на рахунок покуп-
ця певної кількості пального. Таке пальне до заправки фактично знаходиться на відповідальному зберіганні. Враховують таке пальне на субрахунку 235 "Паливо, горючі і мастильні матеріали", тобто підстав використовувати для його обліку субрахунок 331 немає.
Також за умовами договору з постачальником власне смарт-карта може не переходити у власність установи. У такому разі обліковувати її як актив (на субрахунку 221) не можна.
Окремо в листі Мінфін підкреслює, що аналітичний облік ведуть за кожною смарт-картою окремо, а записи про рух засобів проводять у міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня. Щоб дотримуватися цих облікових вимог, необхідно водіям подавати звіт про заправлене пальне (здавати чеки з АЗС) не пізніше наступного дня після заправки автомобіля.
Актив другий: довідкова література
В цілому облік бібліотечних фондів підпорядковується правилам Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом МФУ від 26.06.2013 р. N 611 (далі - Положення N 611). А це означає, що книги і журнали, визнані бібліотечними фондами, - це необоротні активи установи, як то кажуть, з усіма можливими наслідками... Однак література буває різна! Не всі книги і журнали можна віднести до бібліотечних фондів*. Такою, що належить до бібліотечного фонду, може бути визнана наукова, художня, навчальна і спеціальна література. Та й то лише в тому випадку, якщо в установі створений бібліотечний фонд як упорядковане зібрання документів, які зберігаються в бібліотеці, а передбачуваний термін корисного використання зазначеної літератури - більше року. Саме на терміні корисного використання й акцентує увагу Мінфін у листі, що коментується, адже це один з основних критеріїв віднесення активів до необоротних.
Якщо ж установа для поточних потреб придбаває окремі довідкові видання, галузеві методрекомендації або передплачує спеціалізовану періодику, то формувати бібліотечний фонд недоцільно. Строк корисного використання і зберігання таких видань визначають уповноважені працівники бухгалтерії, а щоб себе надійно убезпечити - його треба зафіксувати в розпорядженні керівника.
Мінфін у листі, що коментується, ще раз нагадує, що довідкова та методична література з терміном корисного використання менше одного року враховується тільки в аналітичному обліку, а витрати на її придбання відразу списують на фактичні.
Актив третій: специфічні споруди
У листі що коментується, Мінфін торкнувся таких специфічних споруд як лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи. Зазначимо, що до набуття чинності Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом МФУвід 26.06.2013 р. N 611 (тобто до 06.08.2013 p.), зазначені споруди враховували в підгрупі 1 субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар". А от з набуттям чинності цим документом такі об'єкти потрібно обліковувати вже на субрахунку 103 "Будинки та споруди" (вони виділені в підгрупу 4).
Приємно, що у більшості установ таких необоротних активів на балансі немає. А от тим щасливчикам, у яких вони є, Мінфін ще раз нагадує, що враховувати їх слід саме на субрахунку 103, а не на 106. Що ж стосується нарахування зносу** на вказані споруди, то в додатку до Положення N 611 наведено і термін їх корисного використання (20 років), і норма зносу (5 % на рік).
Актив четвертий: тимчасові споруди
Так само як і споруди, про які ми говорили вище, тимчасові нетитульні споруди - це частина необоротних активів установи. Тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки тощо), малі архітектурні форми враховують на субрахунку 115, і правила їх обліку знаходимо у все тому ж Положенні N 611. Знос на тимчасові споруди нараховують за нормою 20% протягом п'яти років (п. 9 додатка до Положення N 611). Але так було не завжди. У первісній редакції Положення N 611 норма зносу на цей вид необоротних активів була "загублена" і з'явилася лише після внесення відповідних змін (наказ МФУвід 14.11.2013 р. N 947).
__________
* Детально про облік бібліотечних фондів ми писали у статті "Шкільні та вузівські бібліотеки: поповнення і списання бібліотечних фондів", газета "Бухгалтерія: бюджет", N 18-19/2014, с 51.
** Усі нюанси нарахування зносу ви знайдете в статті "Знос необоротних активів: особливості нарахування".
Ганна Даниленко,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"