Знос необоротних активів: алгоритм розрахунку
Традиційно бюджетні установи нараховують знос на необоротні активи (далі - НА) в останній робочий день грудня. Минулоріч наказом від 26.06.2013 р. № 611 Мінфін затвердив Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ (далі - Положення № 611).
Особливостям нарахування зносу присвячено р. 8 «Знос необоротних активів» Положення № 611. Серед них слід узяти до уваги такі:
- у разі передання основних засобів і нематеріальних активів у випадках, передбачених законодавством, установа, що їх передає, нараховує знос на передані цінності в місяці їх передання, за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації (абз. 3 п. 8.9 Положення № 611);
- для тимчасових нетитульних споруд строк корисного використання визначено - 5 років, норма зносу на рік - 20%.
Як роз'яснив Мінфін у листі від 23.09.2013 р. № 31-08420-07/28-311/301, переносити об'єкти основних засобів вартістю менш ніж 2500 грн на субрахунок 113, призначений для обліку малоцінних необоротних матеріальних активів, не потрібно, якщо їх оприбуткували до 06.08.2013 р.. Тож такі об'єкти обліковуються як основні засоби, і на них потрібно продовжувати нараховувати знос у загальному порядку. Далі наведемо послідовність кроків під час нарахування зносу.
Крок 1. Слід визначити кількість повних місяців перебування об'єктів основних засобів в експлуатації. Під повним місяцем експлуатаціїмають на увазі календарний місяць, відлік якого розпочинають від дати введення об'єктів в експлуатацію. Для визначення строку експлуатації можна скористатись аналітичною відомістю, у якій зазначають періоди (дні), протягом яких об'єкт знаходився на складі (не введений в експлуатацію), був у ремонті, на відповідальному зберіганні, на реконструкції тощо. Також допоможуть у цьому дані з «Актів прийняття-передачі основних засобів» типової форми № ОЗ-1 (бюджет), «Актів прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» типової форми № ОЗ-2 (бюджет), актів уведення в експлуатацію, актів наданих послуг (виконаних робіт) із ремонту, накладних (вимог) тощо. Для акумулювання даних про строки експлуатації деякі бухгалтери вводять Відомість обліку термінів експлуатації основних засобів (примірну її форму можна знайти в журналі «Державний бухгалтер & аудит» № 11 за 2012 р. на стор. 51).
Крок 2. Суму зносу за рік визначають залежно від норм зносу, установлених для конкретних груп необоротних активів додатком до Положення № 611 - у відсотках від первісної (переоціненої) вартості необоротних активів. Якщо об'єкт експлуатувався не повний календарний рік, спочатку визначають місячну суму зносу, розділивши річну суму на 12, а потім отриманий результат множать на кількість повних місяців перебування в експлуатації.
Крок 3. На підставі даних з інвентарної картки обліку основних засобів, оборотної відомості необоротних активів, інших документів про рух необоротних активів знос нараховують у «Відомості нарахування зносу на основні засоби» типової форми № ОЗ-12 (бюджет), форму якої затверджено наказом Головного управління Держказначейства та Держкомстату від 02.12.1997 р. № 125/70.
Загальну суму зносу на початок і кінець поточного року із зазначеної відомості обов'язково звіряють із відповідними даними книги Журнал-головна.