МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЛИСТ
23.10.2014 N 37-18-4-15/16276
Щодо врегулювання проблемних питань
На виконання доручень Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В. Б. від 03.10.2014 N 35892/1/1-14 та Кабінету Міністрів України від 09.10.2014 N 35892/3/1-14 Мінагрополітики України в межах компетенції розглянуло листи [...] та повідомляє.
До підпункту 9 пункту 1.6 щодо врегулювання проблемних питань стягнення земельного податку з власників нерухомості, що не оформили право на займані ними ділянки.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Підпунктами 14.1.72, 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог статей 286, 288 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності є договір оренди такої земельної ділянки.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 287 Кодексу).
Згідно із статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користуванню та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, зважаючи на норми Земельного кодексу України та Податкового кодексу України, порядок формування таких земельних ділянок як основи для визначення розміру плати за них потребує ретельного опрацювання та закріплення його на законодавчому рівні. До того ж необхідно передбачити правову та фінансову відповідальності за недотримання вказаного порядку власниками нерухомості, що не оформили права на займані ними ділянки, а також повноваження органів місцевого самоврядування щодо самостійного формування земельних ділянок для визначення розміру плати за них.
Разом з тим повідомляємо, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2014 N 1019 затверджено склад робочої групи з опрацювання проектів нормативно-правових актів у сфері земельних відносин, до складу якої входить представник Держземагентства України. Зокрема, опрацьовується питання запровадження плати з власників нерухомості, що не оформили права на займані ними ділянки.
До підпункту 10 пункту 1.6 щодо вилучення з формули розрахунку індексації нормативної грошової оцінки земель понижуючого коефіцієнта індексу споживчих цін.
Відповідно до вимог статті 271 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а у разі якщо така оцінка не проведена - площа земельних ділянок.
Підпунктом 289.2 статті 289 Кодексу регламентовано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кі = [І - 10] : 100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Інформацію щодо індексу споживчих цін за попередній рік надає Державна служба статистики України.
Зокрема, з моменту набуття чинності Кодексом коефіцієнт індексації щорічно складав 1,0.
При застосуванні коефіцієнта індексації, який не перевищує 110 відсотків, щорічний коефіцієнт індексації за 2010 - 2013 роки міг би скласти:
| Дата проведення індексації | Значення індексу споживчих цін за попередній рік, % | Потенційне значення коефіцієнта індексації | Значення коефіцієнта індексації, застосоване відповідно до статті 289 ПКУ |
| 01.01.2011 (за 2010 рік) | 109,1 | 1,091 | 1,0 |
| 01.01.2012 (за 2011 рік) | 104,6 | 1,046 | 1,0 |
| 01.01.2013 (за 2012 рік) | 99,8 | 0,998 | 1,0 |
| 01.01.2014 (за 2013 рік) | 100,5 | 1,005 | 1,0 |
Враховуючи викладене, для вилучення з формули розрахунку індексації нормативної грошової оцінки земель понижувального коефіцієнта індексу споживчих цін необхідно формулу розрахунку коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель застосовувати у такому вигляді:
Кі = І : 100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.
Таким чином, буде забезпечено щорічне проведення індексації нормативної грошової оцінки земель з врахування дійсних показників споживчих цін, що склались за попередній рік. У разі дефляції нормативна грошова оцінка земель буде індексуватись на коефіцієнт 1,0.
Норму щодо кумулятивного застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель доцільно залишити без змін.
Заступник Міністра - керівник апарату О. В. Сень