КОНСУЛЬТУЄ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
Відділ спеціальних пенсій
Право на пенсію в разі втрати годувальника
ПИТАННЯ: У березні 2014 р. військовим комісаріатом мого чоловіка було призвано по мобілізації на військову службу. У вересні 2014 р. чоловік загинув під час проведення антитерористичної операції, залишилося двоє дітей - трьох та 15 років. Звернулася до управлінні Пенсійного фонду України за місцем проживання за призначенням пенсії в разі втрати годувальника. Пенсію дітям призначили. Чи маю я право на таку пенсію?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би потрібний йому для призначення пенсії за III групою інвалідності. При цьому дітям пенсія в разі втрати годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються:
- діти (в тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші від цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; діти, які навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із таких навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не більш ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
- дружина померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо вона не працює і зайнята доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) восьми років.
Зважаючи на викладене, на призначення пенсії в разі втрати годувальника, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як мати, яка зайнята доглядом за дитиною померлого годувальника до восьмирічного віку, за викладених обставин дружина може розраховувати лише за умови, шо вона не працює.
Проте згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» особи, призвані під час мобілізації, на особливий період, на військову службу, набувають статусу військовослужбовців. При цьому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 р. № 111 їм виплачується грошове забезпечення в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Зважаючи на те, що Вашого чоловіка було призвано під час мобілізації, на особливий період, на військову службу і він відповідно мав статус військовослужбовця, слід розглянути доцільність та умови призначення пенсії в разі втрати годувальника за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за ст. 30 якого право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або тих, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їхньому утриманні (далі - Закон).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються:
- діти, які не досягли 18 років або старші від цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;
- дружина незалежно від віку і працездатності, якщо вона доглядає за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли восьмирічного віку, і не працює.
Дружина годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених п. «а» ст. 20 Закону, зокрема, внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), незалежно від того, працює вона чи ні, має право на пенсію в разі втрати годувальника.
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш ніж де досягнення ними 23-річного віку.
Зважаючи на викладене, за умови, що Ваш чоловік загинув під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків). Ви матимете право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону до досягнення дитиною восьмирічного віку незалежно від факту роботи. Пенсія в разі втрати годувальника за Законом призначається виходячи з розміру грошового забезпечення померлого годувальника.
З 1 січня 2015 р. до п. «а» ст. 36 Закону було внесено зміни, згідно з якими членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, в партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю в бойових діях у мирний час, які е непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому ст. 30 Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), пенсія призначається в розмірі 70% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім'ї, пенсія призначається в розмірі 90% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менш ніж 40% на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Крім того, ст. 37 Закону в редакції, чинній з 1 січня 2015 p., гарантовано названій категорії осіб пенсію в разі втрати годувальника в розмірі, не нижчому від двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника особам, які мають право на призначення пенсії за Законом, подаються до органів Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, потрібних для призначення пенсії документів.
Начальник відділу,
Олена ОХРІМЕНКО
"Праця i зарплата" N 4 (920), 28 січня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214