Бухгалтерський облік запасів за новими правилами
Відповідно до п. 4 р. І НП(С)БОДС 123 «Запаси» появилися нові терміни: «балансова вартість активу», «відновлювальна вартість», «чиста вартість реалізації запасів».
Запаси визнаються активом, якщо вартість запасів можливо достовірно визначити, існує ймовірність отримання суб'єктом держсектору майбутніх економічних вигід, пов'язаних з їх використанням, та/або вони мають потенціал корисності (п. 1 р. II НП(С)БОДС 123).
Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю. Запаси, на створення та випуск яких держава має виключне право, зокрема поштові марки, бланки цінних паперів тощо, відображаються за первісною вартістю (вартістю їх виготовлення, друкування, чеканення тощо). Якщо запаси утримують з метою безоплатного розподілу, передачі, а також ті, щодо яких не існує активного ринку, відображаються на дату балансу за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або відновлювальною вартістю.
Первісна вартість запасів включає витрати на придбання, обмін, витрати на переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів до місця зберігання (використання), і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються суб'єктам державного сектору;
- транспортно-заготівельні витрати;
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Відповідно до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями бюджетних установ, наведеній у додатку 2 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, до первісної вартості відносять:
- при оприбуткуванні суми, сплачені при придбанні: Дт 201-218, 231-239 Кт 362, 364, 675;
- суму ПДВ, якщо її не включено до податкового кредиту: Дт 201-218, 231-239 Кт 362,364, 675;
- фактичні витрати на придбання, передбачені П(С)БОДС 123: Дт 201-218, 231-239 Кт 362, 364, 675.
На дату балансу, в т. ч. у разі зміни мети утримання запасів, вони відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Тобто запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п.п. 1-2 р. III НП(С)БОДС 123). Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів.
Вибуття запасів оцінюється за такими методами: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО). Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів шляхом ділення:
- сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;
- сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.
Метод оцінки вибуття запасів та особливості розподілу транспортно-заготівельних витрат слід визначити у наказі про облікову політику.