Облікова політика бюджетної установи
з 1 січня 2015 р.: суть і підходи
Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (абз. 10 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV). Основні підходи до облікової політики визначено НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
Облікова політика в бюджетній установі: суть і підходи
Так, у п. 4 р. 1 НП(С)БОДС 125 прописано, що облікова політика суб'єкта держсектора визначається розпорядчим актом, у якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, процедури, які має застосовувати суб'єкт держсектору та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант. Одноваріантні методи оцінки, обліку та процедур до такого розпорядчого акта включати недоцільно.
Як відомо, бухгалтерський облік у бюджетних установах урегульований низкою нормативно-правових актів, тому можливостей для вибору варіантів небагато. Та й НП(С)БОДС, які запроваджуються із 1 січня 2015 року, пропонують здебільшого лише один варіант. Наприклад, на відміну від суб'єктів господарювання, для суб'єктів держсектору амортизація нараховується тільки із застосуванням прямолінійного методу (п. 6 р. IV НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202).
У разі, коли НП(С)БОДС передбачає застосування кількох методів оцінки, бюджетна установа має обрати один із них і послідовно його застосовувати, ґрунтуючись на принципі послідовності, облікова політика повинна передбачати постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики. На це вказує Мінфін у листі від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793. Адже за принципом послідовності передбачається постійне застосування обраної облікової політики.
Отже, основна мета облікової політики бюджетної установи - сформувати методи та принципи обліку, які б забезпечили складання прозорої, достовірної фінансової звітності, що відповідала б вимогам НП(С)БОДС.
Облікова політика бюджетної установи: що включає
Відповідно до пп. 7 п. 13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59 (далі - Типове положення № 59), головний бухгалтер подає керівникові бюджетної установи пропозиції щодо:
- визначення облікової політики;
- зміни обраної облікової політики з урахуванням особливостей діяльності бюджетної установи та технології оброблення облікових даних.
Як уже зрозуміло, у зв'язку із запровадженням НП(С)БОДС із 1 січня 2015 року однозначно потрібен новий наказ про облікову політику. З огляду на норми НП(С)БОДС, які вводяться, розпорядчий документ про облікову політику суб'єкта державного сектора має визначати, зокрема:
- одиницю аналітичного обліку запасів;
- порядок аналітичного обліку запасів, форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, розроблені суб'єктом державного сектора самостійно;
- методи оцінки вибуття запасів;
- періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
- порядок обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку або аналітичного рахунка обліку транспортно-заготівельних витрат;
- строки корисного використання груп основних засобів;
- строки корисного використання груп нематеріальних активів;
- кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності.
Основні елементи, які слід урахувати під час формування облікової політики бюджетної установи відповідно до методрекомендацій щодо облікової політики суб'єктів держсектора, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11, наведемо в таблиці.
Таблиця
Елементи облікової політики бюджетної установи
| № з/п | Елемент облікової політики | Можливі варіанти | Норма |
| 1 | Введення нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) | зазначають нові субрахунки зі збереженням кодів (номерів) субрахунків плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого в установленому законодавством порядку | п. 2 Плану рахунків* |
| 2 | Одиниця бухгалтерського обліку запасів суб'єкта державного сектору | - або найменування запасів | п. 3 р. II НП(С)БОДС 123 «Запаси» |
| - або однорідна група (вид) | |||
| 3 | Метод оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті) | - ідентифікована собівартість відповідної одиниці запасів; - середньозважена собівартість; - собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО). Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. |
п. 4 р. IV НП(С)БОДС 123 «Запаси» |
| 4 | Порядок аналітичного обліку та оформлення руху запасів | визначають, які аналітичні форми використовуються для обліку запасів, форми первинних документів, розроблені самостійно суб'єктом держсектору | - |
| 5 | Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів | - оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів | п. 6-7 р. IV НП(С)БОДС 123 «Запаси» |
| - оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття | |||
| 6 | Порядок обліку транспортно-заготівельних витрат | - сума транспортно-заготівельних витрат може узагальнюватися на окремому субрахунку | п. 10 р. IV НП(С)БОДС 123 «Запаси» |
| - сума транспортно-заготівельних витрат може узагальнюватися на аналітичному рахунку за окремими групами запасів, якщо вони пов'язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів |
| 7 | Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат | - сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць | п. 10 р. IV НП(С)БОДС 123 «Запаси» |
| - сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць | |||
| 8 | Типові строки корисного використання груп основних засобів | у наказі про облікову політику слід навести їх обґрунтування, якщо вони відрізняються від визначених методрекомендаціями щодо облікової політики | п. 4 р. IV НП(С)БОДС 121 «Основні засоби» |
| 9 | Типові строки корисного використання нематеріальних активів | у наказі про облікову політику слід навести їх обґрунтування, якщо вони відрізняються визначених методрекомендаціями щодо облікової політики | п. 5 р. IV НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи» |
| * План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 | |||
На сьогодні в головного бухгалтера для надання пропозицій щодо облікової політики є нормативно-правова база. Тим паче, на офіційному сайті Мінфіну вже оприлюднено методрекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, нематеріальних активів і запасів, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11, які враховують вимоги відповідних НП(С)БОДС і конкретизують деякі особливості бухгалтерського обліку перелічених активів.
Тому на початку 2015 року головному бухгалтеру слід надати пропозиції стосовно облікової політики, адже методрекомендації щодо облікової політики суб'єкта держсектора. Між іншим, передбачається погодження облікової політики та змін до неї із суб'єктом управління вищого рівня.
Спеціалісти Мінфіну радять у наказі про облікову політику прописати нюанси, наведені в таблиці, а всі інші запитання щодо організації обліку, зібрати в окремий наказ.
Зміни до облікової політики: коли вносять
Відповідно до п. 1 р. III НП(С)БОДС 125, облікова політика може змінюватися тільки в разі, якщо:
- змінюються вимоги положення (статуту);
- змінюються вимоги органу, який затверджує НП(С)БОДС;
- зміни забезпечать достовірне відображення події або господарських операцій у фінансовій звітності суб'єкта держсектора.
Так, зміною облікової політики вважається, зокрема:
- перехід на застосування нового принципу бухгалтерського обліку;
- зміна підходу до визнання або вимірювання господарської операції чи події в межах одного принципу бухгалтерського обліку.
Водночас не вважається зміною облікової політики: прийняття облікової політики для подій і господарських операцій, які відрізняються за змістом від попередніх; прийняття нової облікової політики для подій або господарських операцій, які не відбувалися раніше або не були суттєвими.
Зверніть увагу! Облікова політика може бути змінена, як правило, на початку року. Змінювати облікову політику бюджетна установа може лише у виняткових випадках, передбачених НП(С)БОДС, і такі зміни мають бути обґрунтованими.
Облікова політика застосовується щодо подій і господарських операцій із моменту їх виникнення, окрім випадків, коли коригування фінансового результату попередніх періодів на початок звітного року неможливе (п.п. 4, 6 р. III НП(С)БОДС 125).
Слід зазначити, що згідно із п. 5 р. III НП(С) БОДС 125 вплив зміни облікової політики на події та господарські операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:
- коригування сальдо фінансових результатів попередніх періодів на початок звітного року;
- подання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
У разі зміни облікової політики суб'єкта держсектора облікова політика (із урахуванням змін) додається до річної фінансової звітності у формі опису чи додається копія розпорядчого документа.
Організація обліку в бюджетній установі
Зважаючи на наведене вище, у наказі про облікову політику прописують лише елементи обліку, що мають постійний характер і передбачають кілька можливих варіантів застосування.
Окрім того, відповідно до пп. 7 п. 13 Типового положення № 59 головний бухгалтер бюджетної установи має подати керівникові бюджетної установи не тільки пропозиції щодо визначення облікової політики (чи зміни до обраної раніше), а й пропозиції щодо:
- галузевих особливостей діяльності бюджетної установи;
- технології оброблення облікових даних;
- системи та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правила документообігу;
- додаткових регістрів аналітичного обліку, звітності та контролю за господарськими операціями.
Усі ці питання можна врегулювати в окремому наказі про організацію обліку в бюджетній установі.