Знову військово-мобілізаційні зміни: про найважливіше
(коментар до Закону України від 15.01.2015 р. № 116-VIII,
далі - Закон № 116)
Серед основних нововведень: підвищення призовного віку для строкової військової служби; гарантій для мобілізованих, які підлягають демобілізації, але продовжать контрактну службу; надання соціально-трудових гарантій для тих, хто мобілізований, і тих, хто добровільно вступив на військову службу за контрактом в особливий період. Детальніше...
Збереження середнього заробітку за особами,
прийнятими на військову службу за контрактом
Дію ч. 3 ст. 119 КЗпП щодо збереження місця роботи (посади) і компенсації із бюджету середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, тепер поширено й на тих, хто прийнятий на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану Аналогічне доповнення внесено до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232). Тобто тепер встановлено однакові гарантії як для військовозобов'язаних та резервістів, яких призвано під час мобілізації, так і для тих, хто добровільно уклав контракт на проходження військової служби.
Для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини, військового навчального закладу, установи тощо (п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232).
Факт укладання особою у добровільному порядку контракту на проходження військової служби підтверджують: копія контракту; копія наказу про зарахування до списків особового складу військової частини; довідка з військового формування, що засвідчує проходження військової служби.
Укладання мобілізованим до дати демобілізації
контракту на військову службу
Статтю 119 КЗпП доповнено новою частиною четвертою, яка гарантує збереження місця роботи (посади), середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік за працівниками, за умов, якщо вони були призвані під час мобілізації, на особливий період і підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом.
Тобто, якщо мобілізований працівник до дати демобілізації уклав контракт на подальше проходження військової служби, то роботодавець зобов'язаний далі продовжувати зберігати за ним середній заробіток більше, аніж один рік. При цьому у зазначеній нормі не згадується про можливість компенсації збереженого середнього заробітку з бюджету.
Строки, на які укладається контракт на проходження військової служби, установлені для відповідних категорій осіб ч. 2 ст. 23 Закону № 2232. При цьому для громадян, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану та призначаються на посади, а строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (ч. 3 ст. 23 Закону № 2232).
Тому строк укладання контракту на проходження військової служби може бути більшим, ніж один рік.
Збереження пенсій для мобілізованих, які стали контрактниками
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію згідно із ч. 3 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ виплата пенсій не припинятиметься на час проходження військової служби у випадку призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період, а також у разі прийняття на військову службу за контрактом в особливий період.
Строкова військова служба: кого і на скільки можуть призвати
Призовний вік для проходження строкової військової служби Законом № 116 збільшено до 27-річного віку. Тож у 2015 р. у разі прийняття Указу Президента України про призов на строкову військову службу до лав Збройних Сил призиватимуть юнаків у віці від 18 до 27 років.
Як наслідок, окремі категорії призовників, які раніше мали право на відстрочку від призову на строкову військову службу, тепер такого права уже не мають. Позбавлено права на відстрочку від призову на строкову військову службу, зокрема:
- призовників на час проходження строкової військової служби їх братів;
- випускників ВНЗ, інтернатури, аспірантури або докторантури, які займають посади наукових працівників в установах Національної академії наук України;
- кандидатів у народні депутати України;
- депутатів місцевих рад;
- осіб, які самостійно або разом з батьками ведуть фермерське господарство.
Окрім того, уточнено, що право на відстрочку від призову на строкову військову службу надається:
- педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю у сільській місцевості (вже є законопроект № 2079, яким пропонується прибрати норму щодо відстрочки від призову виключно для педагогічних працівників, що працюватимуть у сільській місцевості пропонують);
- резервістам - на весь період служби у військовому резерві;
- призовникам, які мають одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття, за умови офіційного працевлаштування призовника;
- одному з синів за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків у разі, якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно - на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.
Строки строкової військової служби в календарному обчисленні тепер становлять (ч. 1 ст. 23 Закону № 2232):
- для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців (раніше було 12 місяців);
- для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістр, до 12 місяців (раніше було 9 місяців).
Зверніть увагу! Згідно Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 р. № 15/2015 на військову службу упродовж встановлених термінів у 2015 р. призивають військовозобов'язаних та резервістів.
Мобілізованими не вважаються призовники, яких у 2015 р. можуть призвати на строкову військову службу. Призов працівника на строкову військову службу є підставою для його звільнення з роботи (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
Громадяни призовного віку в добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом (ч. 2 ст. 15 Закон № 2232). І якщо призовник піде на військову службу за контрактом у період оголошення мобілізації, то спрацьовує ч. 3 ст. 119 КЗпП щодо збереження місця роботи (посади) та компенсації середнього заробітку.
Є й певні неузгодженості. Так ч. 2 ст. 39 Закону № 2232 гарантує призваним на строкову військову службу у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, збереження місця роботи (посади), середнього заробітку. А ось у ст. 119 КЗпП аналогічної норми немає. Тож цю неузгодженість планують усунути найближчим часом.
Кримінальна відповідальність за ухилення від
призову для осіб офіцерського складу
Одним із видів військової служби є військова служба за призовом осіб офіцерського складу (ч. 4 ст. 2 Закону № 2232). Для них строки військової служби в календарному обчисленні у мирний час становлять 18 місяців (ч. 7 ст. 23 Закону № 2232).
За ухилення від призову на військову службу за призовом осіб офіцерського складу передбачено обмеження волі на строк до трьох років.