ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З
РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
ЛИСТ
16.02.2015 N 9-199/0/4-15
Головам апеляційних судів областей,
міст Києва та Севастополя,
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
Щодо необхідності отримання судами висновків Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини у справах про дискримінацію
Розглянувши звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 14 січня 2015 року (вх. N 50/0/1-17 від 17 січня 2014 року) щодо забезпечення реалізації положень Закону України від 06 вересня 2012 року N 5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", ВССУ зазначає таке.
1. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі. Метою парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" є запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод.
2. Статтею 10 Закону N 5207-VI встановлено, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України й в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації.
З огляду на зміни, внесені до Закону N 5207-VI Законом України від 13 травня 2014 року N 1263-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації", суддям необхідно враховувати, що надання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини висновків у справах про дискримінацію за зверненням суду є одним із заходів протидії дискримінації, який регламентовано абз. 7 ч. 1 ст. 10 Закону N 5207-VI.
Таким чином, з метою забезпечення належного використання встановлених законодавством заходів запобігання та протидії дискримінації суддям, за наявності ознак обмеження особи у визнанні, реалізації або користуванні її правами і свободами в будь-якій формі, що охоплюються поняттям "дискримінація", закріпленим у п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону N 5207-VI, доцільно реалізувати повноваження зі звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для отримання відповідного висновку на підставі ч. 3 ст. 45 ЦПК.
3. Повноваження суду щодо звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для отримання висновку в справах про дискримінацію може бути реалізоване як з ініціативи суду, так і за клопотанням сторони у справі.
4. Розгляд справ про дискримінацію має бути здійснений з урахуванням процесуальних вимог про обов'язок доказування у цій категорії справ, які містяться в абзацах 2, 3 ч. 1 ст. 60 ЦПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК у справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
У свою чергу, у справах щодо звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування до працівника з боку керівника або роботодавця заходів впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв'язку з повідомленням таким працівником про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.
5. При розгляді справ про дискримінацію судам слід належним чином дотримуватися вимог Закону України "Про судовий збір", у п. 6-1 ч. 1 ст. 5 якого встановлено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією.
Також при вирішенні питання про належне виконання обов'язку зі сплати судового збору необхідно враховувати положення п. 6 постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", відповідно до якого позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.
Голова Б. Гулько