ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05.06.2014 р. N К/800/8228/13
Про скасування податкових повідомлень-рішень
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів - Островича С. Е., Степашка О. І., Федорова М. О., секретаря судового засідання - Волошина В. М. (представник позивача - С. О. І., представник відповідача - не з'явився), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень, встановила:
Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ВАТ "Запоріжжяобленерго") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - СДПІ у м. Запоріжжі) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року позов ВАТ "Запоріжжяобленерго" задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ у м. Запоріжжі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Запоріжжяобленерго" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
СДПІ у м. Запоріжжі була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 09.06.2010 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт N 209/08-05/00130926 від 16.09.2011 року.
Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ВАТ "Запоріжжяобленерго" несвоєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, відповідно до постанови ВСУ від 02.02.2010 року по строку сплати 12.02.2010 року у сумі 11221312,22 грн. та по податковій декларації з податку на прибуток за I квартал 2010 року від 07.05.2010 року N 2066 у сумі 5743 грн. по строку сплати 20.05.2010 року.
На підставі акту перевірки СДПІ у м. Запоріжжі 05 жовтня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення N 0001180805, відповідно до якого за порушення граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання позивачу визначено штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу, що складає - 22405411,04 грн.
Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, вказана норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що у період з 12.02.2010 року по 31.12.2010 року у податкового органу були відсутні повноваження змінювати призначення платежу.
Щодо зміни призначення платежу починаючи з 01.01.2011 року, судами попередніх інстанцій зазначено наступне.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що з набранням чинності Податкового кодексу України, чинним законодавством передбачено право органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, проте за наявності обов'язкової умови - наявність податкового боргу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 14.02.2011 року по 30.06.2011 року позивачем було сплачено коштів на загальну суму 569584,00 грн.
Законом України N 3320-VI від 12.05.2011 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії" передбачено списання податкового боргу суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, перед бюджетом, який виник внаслідок визначення податковими органами податкового зобов'язання суб'єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року, залишено без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року у справі N 2а-0870/6081/11, дії відповідача визнано протиправними та зобов'язано відповідача прийняти рішення про списання 13185617,98 грн. податкового боргу ВАТ "Запоріжжяобленерго" з податку на прибуток, який виник внаслідок визначення відповідачем зобов'язання позивачу з податку на прибуток через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії).
Згідно ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки рішенням суду податкову заборгованість позивача у сумі 13185617,98 грн. списано як безнадійну заборгованість, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність підстав для нарахування штрафу та неправомірність податкового повідомлення-рішення відповідача N 0001180805 від 05 жовтня 2011 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ВАТ "Запоріжжяобленерго".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
С. Е. Острович
О. І. Степашко
М. О. Федоров