ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19.06.2014 р. N К/9991/22318/12
Про визнання незаконною постанови
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - судді Горбатюка С. А. (доповідач), суддів - Васильченко Н. В., Мороз Л. Л., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року (Постанова N 2а-4552/11/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року (Ухвала N 2а-4552/11/2670), встановила:
У грудні 2010 року ОСОБА_4 в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явила позов до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови.
Просила визнати незаконним і таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 133 "Про затвердження порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року (Постанова N 2а-4552/11/2670), залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року (Ухвала N 2а-4552/11/2670), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ОСОБА_5 - представник ОСОБА_4 подав касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що постанова Кабінету Міністрів від 25 лютого 2009 року N 133 "Про затвердження порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту" прийнята у межах наданих йому чинним законодавством повноважень та на виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік".
З цим погодився й суд апеляційної інстанції.
Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій є правильним, оскільки він ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах у справі та відповідає вимогам чинного законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходила навчання за державним замовленням у Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут". 30 червня 2010 року їй було присвоєно кваліфікацію інженера-електроніка.
На початку вересня 2010 року ОСОБА_4 отримала диплом спеціаліста з відповідним додатком до нього.
Перед захистом дипломного проекту вона була проінформована адміністрацією навчального закладу про необхідність сплатити за виготовлення диплома 36,78 грн. з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 133 "Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту", а також постанову Кабінету Міністрів України від 26 травня 2010 року N 358 "Про порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту".
Відповідно до статей 113, 116 Конституції України, статті 19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, та в межах наданих йому повноважень: забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпечує проведення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів; забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров'я, освіти, культури і спорту, туристичного та рекреаційного господарства тощо.
Статтею 9 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що для осіб, які навчалися за кошти державного бюджету, документи про вищу освіту виготовляються та видаються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, стаття 26 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" передбачено що у 2009 році норми законодавства щодо виготовлення документів про освіту реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2009 рік.
Аналогічна норма, як правомірно було зазначено судом першої інстанції, передбачена у Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
Вказаною нормою Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України делеговано повноваження визначати розмір і порядок виготовлення документів про освіту, що мають виготовлятися за рахунок державного бюджету.
Кабінет Міністрів України реалізував вказане повноваження шляхом видання оскаржуваної постанови від 25 лютого 2009 року N 133 "Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту".
При вирішенні спору суд першої інстанції правильно вказав на те, що при колізії правових норм або нормативно-правових актів застосуванню підлягає той, який був виданий пізніше або той, який є спеціальним до даного виду правовідносин.
Таким чином, враховуючи, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прийнято пізніше ніж Закон України "Про вищу освіту", та що Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" є спеціальним з приводу використання бюджетних коштів, саме його положення підлягають застосуванню в даному випадку.
Крім того суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у них повноважень щодо надання висновків на відповідність Конституції України будь-якого нормативного-правового акту.
Судові рішення є законними і обґрунтованими.
Доводи, касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин у справі.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року (Постанова N 2а-4552/11/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року (Ухвала N 2а-4552/11/2670) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді:
С. А. Горбатюк
Н. В. Васильченко
Л. Л. Мороз