КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
25.06.2014 р.
Справа N 826/18424/13-а
Про визнання протиправним та скасування рішення
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Гром Л. М., суддів - Бєлової Л. В., Міщука М. С., при секретарі судового засідання - Мотилю В. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Приватного акціонерного товариства "Діжитек-Сервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року (Постанова N 826/18424/13-а) у справі за адміністративним позовом Громадського об'єднання "Український суспільно-правовий рух Демократія через право" до Київської міської ради, треті особи - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Приватне акціонерне товариство "Діжитек-Сервіс", про визнання протиправним та скасування рішення N 423/8707 від 01.11.2012 року, встановив:
Громадське об'єднання "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" (надалі - ГО "УСПР:ДП" / Позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської ради (надалі - КМР / Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення N 423/8707 від 01.11.2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року (Постанова N 826/18424/13-а) позовні вимоги задоволено, визнане протиправним та скасоване рішення Київської міської ради N 423/8707 від 01.11.2012 р. "Про поновлення акціонерному товариству закритого типу "ДІЖИТЕК-СЕРВІС" договору оренди земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку з влаштуванням автостоянки на вул. Ризькій, 8-а у Шевченківському районі м. Києва".
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року (Постанова N 826/18424/13-а) відповідач та треті особи звернулись до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами. Відповідач та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просили ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Приватне акціонерне товариство "Діжитек-Сервіс" у своїй апеляційній скарзі просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року (Постанова N 826/18424/13-а) та закрити провадження у справі, посилаючись також на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2004 р. Відповідачем було прийнято рішення N 419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,4541 га для реконструкції, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку з влаштуванням автостоянки на вул. Ризькій, 8-а у Шевченківському районі м. Києва.
16.02.2005 р. між КМР та Акціонерним товариством закритого типу "ДІЖИТЕК-СЕРВІС" (правонаступником якого є ПрАТ "ДІЖИТЕК-СЕРВІС") було укладено договір оренди земельної ділянки (дата реєстрації в книзі записів державної реєстрації 16.02.2005 р. за N 91-6-00410) (надалі - Договір N 91-6-00410), відповідно до якого Орендодавець (КМР), на підставі п. 4 рішення КМР N 419/1829 від 15.07.2004 р. за Актом приймання-передачі передає, а Орендар (ПрАТ "ДІЖИТЕК-СЕРВІС") приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, що розташована на вул. Ризькій, 8-а у Шевченківському районі м. Києва, розмір 0,4541 га, цільове призначення - для реконструкції, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку з влаштуванням автостоянки, кадастровий номер 8 000 000 000:91:039:0006 (п. 1.1 та п. 2.1 Договору N 91-6-00410). Строк дії договору - 5 років (п. 3.1 Договору N 91-6-00410).
01.11.2012 р. Відповідачем було прийнято Рішення N 423/8707, яким:
1. Поновлено на 5 років з 17.02.2010 р. договір оренди земельної ділянки від 16.02.2005 р. N 91-6-00410, укладеного між КМР та ПрАТ "ДІЖИТЕК-СЕРВІС" для реконструкції, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку з влаштуванням автостоянки на вул. Ризькій, 8-а у Шевченківському районі м. Києва на підставі п. 4 рішення КМР від 15.07.2004 р. N 419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (справа А-15871).
2. Встановлено, що розмір річної орендної плати, визначеної в договорі оренди земельної ділянки N 91-6-00410 від 16.02.2005 р., підлягає приведенню у відповідність до норм законодавства.
Позивач, вважаючи що Рішення N 423/8707 було винесене КМР із порушенням положень чинного законодавства, та яке порушує його права та інтереси звернувся до адміністративного суду за їх захистом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачам не спростовані доводи Позивача та не доведено законності прийняття оскаржуваного рішення N 423/8707 від 01.11.2012 р. "Про поновлення ПрАТ "ДІЖИТЕК-СЕРВІС" договору оренди земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку з влаштуванням автостоянки на вул. Ризькій, 8-а у Шевченківському районі м. Києва. В свою чергу Позивачем було доведено порушення його права.
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; з) організація землеустрою; и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст; л) вирішення земельних спорів; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об'єктів, крім випадків, передбачених законом.
Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 16 вказаного Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Відповідно до ст. 33 вказаного Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 4 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 N 419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" між Київською міською радою та АТЗАТ "Діжитек-Сервіс" укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація у книзі державної реєстрації договорів оренди від 16.02.2005 N 91-6-00410.
Листом від 07.08.2009 N 08/07-1 АТЗТ "Діжитек-Сервіс" звернулось до Київської міської ради з листом про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.02.2005 N 91-6-00410 строком на 15 років починаючи з 17 лютого 2010 року по 16 лютого 2025 року.
Рішенням Київської міської ради 01.11.2012 N 423/8707 "Про поновлення акціонерному товариству закритого типу "ДІЖИТЕК-СЕРВІС" договору оренди земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку з влаштуванням автостоянки на вул. Ризькій, 8-а у Шевченківському районі м. Києва" вирішено поновити на 5 років з 17.02.2010 року договір оренди земельної ділянки від 16.02.2005 N 91-6-00410 укладений між Київрадою та АТЗАТ "Діжитек-Сервіс" (справа N А-15871).
Вищевикладене свідчить, про безпідставність та необґрунтованість висновків про припинення договору оренди земельної ділянки від 16.02.2005 N 91-6-00410 в силу положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 17.02.2011).
Таким чином, матеріалами справи спростовано доводи позивача щодо незаконності прийняття Київською міською радою рішення від 01.11.2012 N 423/8707.
Крім того, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19.01.96 року, адміністративна будівля, яка розташована на спірній земельній ділянці є власністю АТЗТ "Діжитек-Сервіс".
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відповідач під час прийняття рішення N 423/8707 від 01.11.2012 р. "Про поновлення акціонерному товариству закритого типу "ДІЖИТЕК-СЕРВІС" договору оренди земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку з влаштуванням автостоянки на вул. Ризькій, 8-а у Шевченківському районі м. Києва" діяв у порядку та у межах, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Крім того, стосовно питання про порушення права позивача, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що під час судового розгляду представником позивача не було чітко визначено, в чому саме полягає порушення права Громадського об'єднання "Український суспільно-правовий рух Демократія через право".
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, судова колегія, вважає що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд постановив:
Апеляційні скарги Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Діжитек-Сервіс" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року (Постанова N 826/18424/13-а) - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий, суддя: Л. М. Гром
Судді: Л. В. Бєлова
М. С. Міщук