КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
16.07.2014 р.
Справа N 826/20186/13-а
Про визнання протиправним та скасування наказу
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Гром Л. М.; суддів - Бєлової Л. В., Міщука М. С., при секретарі судового засідання - Мотилю В. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року (Постанова N 826/20186/13-а) у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" до Міністерства охорони здоров'я України, треті особи - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України", Представництво "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД", про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, становив:
Громадська організація "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" (надалі - Позивач/ГО "УСПР:ДП") звернулась до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України (надалі - Відповідач/МОЗ України) в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ МОЗ України N 128 від 23.02.2012 р. "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" в частині п. 2 перереєстрації та внесення до Державного реєстру лікарських засобів лікарського засобу "Флюколдекс" (таблетки N 4, N 200) "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД" (п. 44 додатка 2 до наказу МОЗ України N 128 від 23.02.2012 р. "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали"); зобов'язати МОЗ України вилучити лікарський засіб "Флюколдекс" (таблетки N 4, N 200), номер реєстраційного посвідчення N UA/3708/01/01 з Переліку зареєстрованих лікарських засобів, які вносяться до Державного реєстру лікарських засобів України; визнати протиправним та скасувати наказ МОЗ України про реєстрацію лікарського засобу "Флюколдекс" (таблетки N 4, N 200) та видачу реєстраційного посвідчення N UA/3708/01/01; припинити дію реєстраційного посвідчення N UA/3708/01/01 на лікарський засіб "Флюколдекс" (таблетки N 4, N 200); зобов'язати МОЗ України вилучити номер реєстраційного посвідчення N UA/3708/01/01 з Державного реєстру лікарських засобів України лікарські засоби.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року (Постанова N 826/20186/13-а) позовні вимоги задоволено частково, скасовано п. 44 додатка 2, затвердженого наказом МОЗ України N 128 від 23.02.2012 р. "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали", а саме в частині перереєстрації та внесення до Державного реєстру лікарських засобів лікарського засобу "Флюколдекс" (форма випуску - таблетки N 4, N 200; заявник - "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД"; країна - Індія; виробник - "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД"; країна - Індія; реєстраційна процедура перереєстрація у зв'язку із закінченням терміну дії реєстраційного посвідчення; зміна адреси заявника; введення додаткової дільниці виробництва; зміна специфікації готового лікарського засобу; приведення назв допоміжних речовин до вимог наказу МОЗ України від 19.06.2007 р. N 339; умова відпуску - з рецептом).
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2014 року (Постанова N 826/20186/13-а) Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що прибули в судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 23.12.99 р. МОЗ України було зареєстровано лікарський засіб "Флюколдекс" (таблетки N 4, N 12, N 200), про що "Наброс Фарма ПВТ. ЛТД" (Індія) було видано реєстраційне посвідчення N Р.12.99/01260.
23.02.2012 р. МОЗ України було видано наказ N 128 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали", в п. 44 додатка N 2 якого було проведено перереєстрацію лікарського засобу "Флюколдекс" (таблетки N 4, N 200) заявника "Наброс Фарма ПВТ. ЛТД" (Індія). Перереєстрація проведена у зв'язку із закінченням терміну дії реєстраційного посвідчення, зміни адреси заявника, введення додаткової дільниці виробництва, зміни специфікації готового лікарського засобу, приведення назв допоміжних речовин до вимог наказу МОЗ України N 339 від 19.06.2007 р.
27.02.2012 р. МОЗ України було видано Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб N UA/3708/01/01, щодо перереєстрації лікарського засобу "Флюколдекс" (таблетки N 4, N 200) заявника "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД" (Індія) в Україні терміном на 5 років.
Позивач, не погоджуючись з вчиненою МОЗ України діями, звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ГО "УСПР:ДП" є належним позивачем за даними вимогами, а позовні вимоги є законними і обґрунтованими в частині.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З наведених норм права вбачається, що фізична та юридична особа може звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зокрема, у тому випадку, якщо такі дії безпосередньо впливають на її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Тобто, фізична та юридична особа наділена правом оскаржити до суду не будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, були вчинені з порушенням вимог закону, а лише ті, що мають безпосереднє відношення до особи, яка подала адміністративний позов.
З наведеного вбачається, що звертаючись до суду з позовом про оскарження наказів МОЗ України та зобов'язання вчинити дії ГО "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" зобов'язана була зазначити не лише в чому полягала неправомірність, на її думку, наказу відповідача, а й чим таки накази порушують її права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Звертаючись до суду з даним позовом ГО "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" зазначила, що відповідачем було порушено її право на правову державу, демократичне суспільство, а також порушено конституційний інтерес у правовій державі та безпечних лікарських засобах.
Однак, яким чином оскаржуваний наказ впливає на права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, останній не пояснив.
Разом з тим, позивач зазначив, що відповідно до п. 2.1 статуту ГО "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" головною метою діяльності об'єднання є захист прав та інтересів громадян України від протиправних рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Положеннями п. 2.3.7 статуту передбачено, що для досягнення вказаної мети ГО "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" звертається до відповідного суду для оскарження дій, рішень, бездіяльності, якщо вони порушують Конституцію України, демократичні принципи, положення чинного законодавства України тощо.
З наведеного вбачає, що даний позов був поданий ГО "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" на захист не власних інтересів, а інтересів інших осіб - громадян України.
КАС України передбачено можливість звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах інших осіб, проте виключно у випадках, передбачених законом.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість в даному випадку право ГО "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" на звернення до суду з даним позовом закріплене виключно у статуті об'єднання, проте не передбачене в законодавстві України.
Порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначені Законом України "Про громадські об'єднання". Права громадський об'єднань, які надані їм для здійснення своєї мети (цілей), визначені у ст. 21 вказаного Закону.
Разом з тим, вказаною нормою права не передбачено наявність у громадських об'єднань права звернення до суду з позовом в інтересах інших осіб.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що ГО "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" є неналежним позивачем за даним позовом, що є підставою для відмови в його задоволенні.
Таким чином, судова колегія вважає що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд постановив:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року (Постанова N 826/20186/13-а) скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 21.07.2014 р.
Головуючий, суддя Л. М. Гром
Судді:
Л. В. Бєлова
М. С. Міщук