Нові умови застосування понижуючого коефіцієнта по ЄСВ
(коментар до Закону України від 02.03.2015 р. № 219-VIII,
далі - Закон № 219, чинний з 01.04.2015 р.)
З 1 січня по 12 березня 2015 року - умови для застосування понижуючого коефіцієнта визначалися п. 3 р. II Закону України від 28.12.2014 р. № 77-VIII, який втратив чинність 13.03.2015 р. Оскільки з 13 березня набрав чинності Закон № 219, який доповнив новим п. 95 Прикінцеві положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон про ЄСВ). Тому з цієї дати умови для застосування понижуючого коефіцієнта кардинально змінилися. І шанси ним скористатися є навіть у бюджетних установ.
З якої дати застосовується понижуючий коефіцієнт?
Понижуючий коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати, декретних, лікарняних, винагороди за договорами ЦПХ і страхувальники можуть ним скористатися вже після нарахування виплат за березень 2015 р.
При цьому при застосуванні понижуючого коефіцієнта схоже немає значення за який період у березні нараховуються виплати (лікарняний за лютий чи відпускні за березень, чи декретні за березень-липень). Хоча ДФС з цього приводу ще не висловила свою позицію.
Чи можуть скористатися понижуючим коефіцієнтом бюджетні установи, які утворені в середині 2014 року?
Створені у 2014 році бюджетні установи можуть скористатися теж понижуючим коефіцієнтом, але кількість місяців для розрахунку середньомісячних показників за 2014 рік у них буде меншою. Закон № 219 не містить вимоги, щодо обов'язковості діяльності установи продовж 12 календарних місяців 2014 року, а передбачає участь у розрахунках такого показника як «кількість звітних місяців платника у 2014 році». Звісно за ці місяці мають проводитися виплати й на них нараховуватися єдиний внесок.
Чи можна скористатися понижуючим коефіцієнтом при сплаті (перерахуванні) ЄСВ під час виплати авансу?
При визначенні суми нарахованого ЄСВ під час виплати авансу немає можливості скористатися понижуючим коефіцієнтом, оскільки на цей момент неможливо визначити, чи дотримано усіх необхідних умов для його застосування.
Як визначати середньомісячні показники за 2014 рік?
Дані для визначення показників за 2014 рік беруться із звітності по ЄСВ за відповідні місяці 2014 року.
Основні правила при застосуванні понижуючого коефіцієнта
Правило 1. Умови для застосування понижуючого коефіцієнта для ЄСВ страхувальники мають визначати щомісяця самостійно.
Правило 2. Понижуючий коефіцієнт застосовується при нарахуванні:
- заробітної плати (ставка ЄСВ - 36,3%);
- винагороди за цивільно-правовими договорами (для ставки 34,7%);
- оплати перших п'яти днів непрацездатності, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах (для ставки ЄСВ - 33,2%).
Правило 3. Не застосовується понижуючий коефіцієнт при нарахуванні:
- грошового забезпечення військовими частинами;
- зарплати, лікарняних, декретних працівників-інвалідів (8,41%).
Правило 4. Понижуючий коефіцієнт застосовуватиметься ідо зарплати сумісників (у т. ч. тих, які працюють не за основним місцем роботи) - відповідну норму передбачено Законом № 219.
Правило 5. Якщо застосовувалася норма щодо визначення бази нарахування ЄСВ із розрахунку мінзарплати, то до додаткової бази нарахування понижуючий коефіцієнт не може застосовуватися. Адже коефіцієнт застосовується до нарахованої зарплати, лікарняних, декретних, винагород за цивільно-правовими договорами. Якщо, приміром, працівнику нарахували за березень фактичну зарплату у сумі 812 грн, а додаткова база нарахування становить 406 грн (1218 грн - 812 грн), тоді логічно в базу нарахування ЄСВ включати 1218 грн, а понижуючий коефіцієнт застосовувати до суми фактично нарахованої зарплати (812 грн).
Правило 6. Платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок, у встановлені Законом про ЄСВ строки, позбавляється права в майбутньому застосувати Коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування Коефіцієнту поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).
Обов'язкові умови для застосування понижуючого коефіцієнта
З 13 березня по 31 грудня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо платником виконуються одночасно наступні умови:
1) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо)) збільшилась на 20% і більше у порівнянні з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);
2) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);
3) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Дана умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абз. 3 і 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ: фізичні особи-підприємці, фізособи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізособи, які використовують працю найманих осіб на умовах трудового договору.
Визначення середніх показників за 2014 рік
Дані для розрахунку показників 2014 року беруться зі звітів за 2014 рік. Зобразимо нижче на схемі, які показники слід брати, щоб їх розрахувати.
Спершу знаходять середньомісячну кількість ЗО платника за 2014 рік. А потім визначають базу нарахування ЄСВ у розрахунку на одну застраховану особу (ЗО) за 2014 рік і середній платіж на одну застраховану особу за 2014 рік.
Схема
Проілюструємо на конкретному прикладі, як провести розрахунок середніх показників за 2014 рік.
Приклад. Вихідні дані (умовні) для розрахунку показників наведемо в таблиці 1.
Таблиця 1
| Місяці 2014 року | База нарахування ЄСВ -рядок 2 таблиці 1 Форми № Д4, грн | Кількість застрахованих осіб, яким Нараховані виплати* | Середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік (СмК(зо)2014) (S гр. 3 :12) | Середньомісячна база нарахування ЄСВ за 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу (СмБН(зо)2014) (S гр. 2 :12 : гр. 4) | Нараховано ЄСВ всього -рядок 3 таблиці 1 Форми № Д4 | Середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році (СмП(зо)2014) (S гр.6:12:гр. 4) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 6 | 6 | 7 |
| Січень | 48 424 | 14 | 155: 12 = 12,9, з округленням* 13 | 507 011 грн : 12 : 13 = 3 250,07 грн | 16 851,12 | 182 313,09 грн : : 12 : 13 = 1 168,67 грн |
| Лютий | 27 518 | 12 | 9 989,03 | |||
| Березень | 41 132 | 13 | 14 930,92 | |||
| Квітень | 43 168 | 12 | 15 626,82 | |||
| Травень | 51 126 | 14 | 17 842,97 | |||
| Червень | 39 088 | 14 | 14 188,94 | |||
| Липень | 40 468 | 12 | 14 689,88 | |||
| Серпень | 33 268 | 13 | 12 043,02 | |||
| Вересень | 41 112 | 12 | 14 841,43 | |||
| Жовтень | 37 219 | 13 | 13 510,50 | |||
| Листопад | 42 628 | 12 | 15 343,28 | |||
| Грудень | 61 860 | 14 | 22 455,18 | |||
| Всього | 50 7011 | 155 | X | X | 182 313,09 | X |
| *3а загальним правилом округлення чисельності відбувається до цілих одиниць, але ДФС свою позицію ще не висловила | ||||||
Визначення показників за звітні місяці 2015 року
Доки немає жодних роз'яснень від ДФС, тому пропонуємо наше бачення порядку обчислення показників за звітні місяці 2015 року. У цьому випадку було б цілком логічно, щоб вони визначалися за аналогічними правилами, що й показники за 2014 рік.
1. Кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року - це показник, який зазначається у основних реквізитах звітності по ЄСВ (таблиця 1 Форми № Д4). Він включає осіб, яким нараховувалися: зарплата, лікарняні, декретні, винагорода фізособам за договорами ЦИХ тобто фактично - це застраховані особи, які відображатимуться у таблиці 6 Форми № Д4. Якщо працівнику чи іншій фізособі нічого не нараховували у звітному місяці (у зв'язку з відпусткою без збереження зарплати, перебуванням повний місяць на лікарняному, який буде оплачено в наступному місяці чи відсутністю доходу, оскільки відпускні були нараховані в попередньому місяці), то відповідно його не включають до цього показника.
2. База нарахування ЄСВ на одну застраховану особу (ЗО) за відповідний місяць 2015 року (березень 2015 р.). У розрахунку бази нарахування ЄСВ з метою визначення показників для понижуючого коефіцієнта беруть участь суми нарахованої заробітної плати; винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами; оплати перших п'яти днів непрацездатності; допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.
У цьому випадку логічно було б включати до бази нарахування й додаткову базу, визначену з метою донарахування ЄСВ із розміру мінзарплати, оскільки вона входить до загальної бази нарахування ЄСВ звітного місяця. Адже для розрахунку показника бази нарахувань на одну застраховану особу береться показник «Кількості застрахованих осіб, яким нараховані витати», який, зокрема, включає працівників-інвалідів (до їхньої зарплати, лікарняних, декретних понижуючий коефіцієнт не застосовується), тому для розрахунків доцільно брати саме загальну базу нарахування ЄСВ.
3. Середній платіж на одну ЗО за звітний місяць 2015 року визначається після застосування понижуючого коефіцієнта.
Покрокова процедура перевірки дотримання обов'язкових умов
Доповнимо умови прикладу даними за березень 2015 року.
Продовження прикладу. Припустимо база нарахування ЄСВ за березень 2015 р. включає тільки нараховану зарплату, включаючи суми індексації, загальна сума - 47 828,85 грн, нарахований ЄСВ становить 17 361,87 грн, а кількість застрахованих осіб у березні 2015 р. - 12 осіб.
Крок 1 - перевіряємо виконання УМОВИ 1.
База нарахування ЄСВ в розрахунку на одну особу в звітному місяці (БН(зо)) має зрости на 20% і більше порівняно з аналогічним середньомісячним показником за 2014 рік.
Спочатку знаходимо БН(зо) за березень 2015 року: 47 828,85 грн : 12 = 3 985,74 грн.
Далі знаходимо відсоток зростання БН(зо) у березні 2015 року порівняно з аналогічним середньомісячним показником за 2014 рік: (З 985,74 грн : 3 250,07 грн) х 100% - 100% = 22,6%, що більше ніж 20%.
Тому переходимо до наступного кроку.
Крок 2. Страхувальник щомісяця самостійно визначає коефіцієнт за формулою, наведеною нижче.
Формула
Для нашого прикладу коефіцієнт дорівнює: 3 250,07 грн : 3 985,74 грн = 0,815.
Крок 3 - перевіряємо виконання УМОВИ 2.
Середній платіж на одну застраховану особу (СП(зо)м) у звітному місяці (після застосування коефіцієнта) не може бути меншим ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу 2014 року.
Спочатку знаходимо СП(зо)м за березень 2015 року після застосування коефіцієнта:
(47 828,85 грн х 36,3% х 0,815) : 12 = 1 179,16 грн.
Оскільки середній платіж на одну застраховану особу у 2014 році був меншим (1 168,67 грн), то бюджетна установа має право на застосування коефіцієнта. Адже третя умова теж виконана, оскільки кількість застрахованих осіб порівняно з 2014 роком теж не збільшилася, а навпаки зменшилася.
Отже, мають шанси на застосування коефіцієнта ті бюджетні установи, у яких зменшилася кількість застрахованих осіб у звітних місяцях 2015 року чи, приміром, у них працівники працювали в минулому році на умовах неповного робочого часу, а в 2015 році перейшли на повний робочий час.
Схема та формула для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".