Обмеження
щодо роботи за сумісництвом
не діє для працівників держпідприємств
й установ, які виїхали із зони АТО
(коментар до поставнови КМУ від 04.03.15 р. № 81,
далі - Постанова № 81, чинна з 11.03.2015 р. )
Проблема з належним працевлаштуванням вимушених переселенців із районів проведення АТО виникла майже рік тому. Адже такі особи просто не мають можливості звільнитися й продовжують залишатися в трудових відносинах. Водночас їх трудові книжки, як правило, знаходяться за їх основним місцем роботи в населених пунктах, розташованих у зоні АТО.
Першим кроком у вирішенні цієї проблеми став спільний наказ Мінсоцполітики та Мін'юсту від 06.10.2014 р. № 720/1642/5. Ним передбачено, що у зв' язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення АТО на території, де трудився працівник, за новим місцем роботи йому може бути виданий дублікат трудової книжки.
При цьому для отримання дубліката трудової книжки за новим місцем роботи у зв'язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок проведення АТО на території, де трудився працівник, він повинен надати заяву й інформацію у довільній формі з Антитерористичного центру при СБУ про проведення АТО на відповідній території. За практикою, що склалася, для цього працівник надсилає запит на адресу СБУ з метою отримання в письмовому вигляді інформації (у довільній формі) щодо проведення АТО на такій території (див. лист Мінсоцполітики від 12.01.2015 р. № 103/0/14-15/06).
Зверніть увагу! Якщо працівникові за новим місцем роботи видано дублікат трудової книжки, то згодом у разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про період роботи переносяться до трудоївої книжки (п. 5.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої накозом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58)
Також Законом України від 15.01.2015 р. № 121 -VIII (далі - Закон № 121) внесено зміни до Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 p. № 504/96-ВР (далі - Закон про відпустки), які передбачають, що за бажанням працівника в обов'язковому порядку йому надається відпустка без збереження зарплати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО.
А з 11.03.2015 р. нарешті Постановою № 81 знято окремі обмеження на роботу за сумісництвом для працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються із районів проведення антитерористичної операції.
Тож працівникам державних (а також комунальних) підприємств, установ і організацій, які переселилися із зони АТО та працевла-штовуються за сумісництвом, на період проведення АТО дозволяється:
1) працювати повний робочий день, оскільки Постанова № 81 знімає обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом;
2) брати відпустку на роботі за сумісництвом незалежно від початку й закінчення відпустки за основним місцем роботи, але до п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки забули підкоригувати, а вона містить вимогу щодо надання щорічних відпусток сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
3) працювати за сумісництвом керівникам держпідприємств, установ і організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їх заступникам. Але це не стосується заборони щодо сумісництва та суміщення, установленої ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI (далі - Закон про протидію корупції).