КОНСУЛЬТУЄ КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
Урегулювання валютних кредитів
Верховна Рада України 9 квітня 2015 р. ухвалила Закон України № 321 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» (далі - Закон № 321), яким значною мірою вирішуються проблеми людей, які взяли в банках валютні кредити, але через різке зростання курсу іноземних валют не можуть надалі їх погашати.
Зокрема, Законом № 321 дозволено банкам-кредиторам списувати збитки, які виникли внаслідок анулювання (прощення) фізичним особам частки боргу за кредитом, узятим ними в іноземній валюті, за рахунок своїх страхових резервів. Проте цей дозвіл не стосується боргів, які банк надавав своїм колишнім або теперішнім співробітникам. Борги за валютними кредитами своїх співробітників банки зможуть прощати (списувати) виключно за рахунок свого прибутку (зміни до пп. 14.1.11 «г» п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, далі - Кодекс).
Частка боргу, яку банки можуть списувати (прощати) громадянам за рахунок своїх страхових резервів, дорівнює різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти на гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на 1 січня 2014 р. При цьому така прошена частка непогашеного кредиту не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Ці норми застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, які не були погашені до 1 січня 2014 p., та поширюються на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, шдздійснювалися починаючи з 1 січня 2015 р. (підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 8).
Наприклад, особа взяла в банку кредит у 2010 р. на суму 100 тис. доларів та через об'єктивні причини починаючи із середини 2013 р. не змогла його погашати.
За домовленістю з банком зміна зобов'язання за кредитом з валютного на гривневе відбувається 20 травня 2015 р. за курсом НБУ 25 ґрн/дол. На 1 січня 2014 р. курс НБУ дорівнював 7,99 грн/дол. Для визначення різниці спочатку визначаються розміри основної суми боргу за кредитом у гривні на 1 січня 2014 р. і на 20 травня 2015 р. Обчислена гривнева різниця між сумами боргу на ці дати, яка буде списана (прощена) банком-кредитором, не вважатиметься оподатковуваним доходом фізичної особи - боржника).
Також згідно із Законом № 321 не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за кредитами, прощеними (анульованими) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (зміни внесено до пп. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Унесенням змін до пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 Кодексу також установлено, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, одержувана платником податку внаслідок продажу права вимог на депозит (вклад), розміщений у банку чи небанківській фінансовій установі. Водночас установлено, що до загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який придбав право вимоги на такий депозит (вклад), включається позитивна різниця між сумою коштів, одержаних у результаті реалізації права вимоги, та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу). У разі нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу права вимоги на депозит нотаріус повідомляє контролюючий орган про такий договір у порядку, встановленому цим розділом. Це означає: якщо, наприклад, одна фізична особа продала право вимоги на свій депозит, на якому розміщено 10 тис. грн, іншій фізичній особі за 8 тис. грн, то в подальшому в разі звернення іншої фізичної особи до банку для одержання коштів (10 тис. грн) з придбаного депозиту, тобто під час реалізації права вимоги на депозит у банка-кредитора, різниця у 2 тис. грн між основною сумою депозиту (10 тис. грн) та сумою його придбання (8 тис. грн) вважатиметься оподатковуваним доходом такої іншої фізичної особи, яка придбала право вимоги на депозит та реалізувала його у банку. Суму доходу у вигляді такої різниці така особа повинна включити до річної податкової декларації та сплатити з неї податок.
Також Законом № 321 унесено уточнення до пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, згідно з якими до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включатимуться доходи, одержані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку в разі звернення стягнення фінансовою установою на таке майно через невиконання платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), але на відміну від раніше чинної норми лише за умови, що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Закон № 321 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Головний консультант,
Тетяна ДОБРОДІЙ
"Праця i зарплата" N 16 (932), 22 квітня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214