Нарахування ЄСВ на зарплату зовнішніх і внутрішніх сумісників
Основним місцем роботи є місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі - Закон про ЄСВ).
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Для працівників, які працюють за сумісництвом на інших підприємствах, ЄСВ нараховується на фактично нараховану зарплату. На це вказує ДФС у листі від 14.02.2015 р. № 4979/7/99-99-17-03-01-17, посилаючись на останній абзац ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Увага! Спеціалісти ДФС стверджують, що роботодавець не за основним місцем роботи має право отримати від працівника-сумісника підтвердження про місце основної роботи, але трудовим законодавством та іншими нормативно-правовими актами це не передбачено.
Приклад 1. Зовнішній сумісник працює в установі на умовах неповного робочого дня - на 0,5 ставки (посадовий оклад - 1 934 грн). За березень 2015 р. йому нарахована зарплата в сумі 967 грн (1 934 грн х 0,5).
Враховуючи, що працівник отримує зарплату з джерел не за основним місцем роботи, ЄСВ слід нараховувати на суму фактичної зарплати:
- нараховують ЄСВ на фактичну зарплату:
967 грн х 36,3% = 351,02 грн;
- утримують з фактичної зарплати:
967 грн х 3,6% = 34,81 грн.
У останньому абзаці ч. 5 ст. 8 Закону пре ЄСВ недарма зроблено акцент на доходах отриманих з "джерел не за основним місцем роботи". Адже всі види оплати за виконану роботу, отримані від роботодавця, місце роботи якого є основним для працівника, будуть вважатися доходами з джерел за основним місцем роботи. Тому якщо працівник працює за сумісництвом у тій же установі (внутрішні сумісники), то з метою дотримання цієї норми перевіряють сукупний дохід тобто сумарну зарплату, нараховану за основним місцем роботи і за сумісництвом.
Приклад 2. Працівник працює в бюджетній установі (основне місце роботи) на умовах неповного робочого дня - на 0,75 ставки (посадовий оклад - 1 551 грн). Він працює там же за сумісництвом на іншій посаді на 0,25 ставки (посадовий оклад - 1 474 грн).
За березень 2015 р. працівнику нарахована зарплата:
- за основним місцем роботи в сумі 1 163,25 грн (1 551,00 грн х 0,75),
- за сумісництвом - 368,50 грн (1474 грн х 0,25).
Сукупний дохід, що включається до бази нарахування ЄСВ за березень 2015 року становить:
1163,25 грн + 368,50 грн = 1 531,75 грн.
Тому за березень 2015 р. ЄСВ нараховується на фактичну зарплату:
- за основним місцем роботи:
1163,25 грн х 36,3% = 422,26 грн,
а утримується в сумі:
1163,25 грн х 3,6% = 41,88 грн.
- за сумісництвом ЄСВ нараховується на зарплату:
368,50грн х 36,3% =133,77 грн,
а утримується в сумі:
368,50 грн 13,6% = 13,27 грн.
Зверніть увагу! Нарахування й утримання ЄСВ з зарплати за основним місцем роботи й за сумісництвом здійснюється окремо, окремо такі доходи відображаються і в персоніфікованій звітності, оскільки для них заповнюється по різному реквізит 20 "Ознака наявності трудової книжки (1- так, 0- ні)"