ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
30.07.2014 р. N 826/3403/14
Про визнання протиправними
та скасування розпоряджень
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Києв, вул. Велика Васильківська, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - Бояринцевої М. А, розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним, незаконним та нечинним з дати прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 N 1490 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху";
- визнати протиправним, незаконним та нечинним з дати прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.01.2009 N 90 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху";
- визнати протиправним, незаконним та нечинним з дати прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 N 1277 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху";
- визнати протиправним, незаконним та нечинним з дати прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.08.2010 N 569 "Про унесення змін до Тарифів на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху".
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та зазначає, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 N 1490 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху", від 28.01.2009 N 90 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху", від 12.11.2009 N 1277 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху" та від 05.08.2010 N 569 "Про унесення змін до Тарифів на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху" є протиправними, оскільки вони видані особою, яка не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та особою, яка не наділена повноваженнями встановлювати тарифи на проїзд у комунальному транспорті, який належить територіальній громаді.
Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Конституції України, законів України "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731, та зазначила, що виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в межах своїх повноважень прийняті розпорядження від 30.10.2008 N 1490 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху", від 28.01.2009 N 90 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху", від 12.11.2009 N 1277 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху" та від 05.08.2010 N 569 "Про унесення змін до Тарифів на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху". Також представник відповідача вказала на те, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 N 1490 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху", від 28.01.2009 N 90 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху" втратили чинність, а тому не можуть порушувати прав позивача.
Представник третьої особи підтримав позицію позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
30 жовтня 2008 року виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", враховуючи рішення Київської міської ради від 30.09.2008 N 376/376 "Про ситуацію в транспортній галузі міста Києва", висновки робочої групи по вивченню ситуації в транспортній галузі та результати громадських слухань, виходячи із необхідності забезпечення захисту киян при створенні умов для сталої роботи підприємств транспорту, що надають послуги з перевезення пасажирів у звичайному режимі руху прийнято розпорядження "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху".
Вказане розпорядження зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 3 листопада 2008 року за N 26/792.
28 січня 2009 року виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.03.2007 N 191 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену)", наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 25.07.2007 N 96 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус)", з урахуванням позиції Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху".
Вказане розпорядження зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 30 січня 2009 року за N 1/799.
12 листопада 2009 року виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (із змінами), наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.03.2007 N 191 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2007 за N 276/13543 (із змінами), наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 25.07.2007 N 96 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за N 906/14173 (із змінами), прийнято розпорядження "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху".
Вказане розпорядження зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 3 грудня 2009 року за N 24/822.
5 серпня 2010 року виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідно до пункту 13 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2010 в адміністративній справі N 2а-1550/09/2670, прийнято розпорядження "Про унесення змін до Тарифів на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху".
Вказане розпорядження зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 26 серпня 2010 року за N 25/851.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України визначає Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ".
Згідно статті 7 Закону України від 15.01.99 N 401-XIV "Про столицю України - місто-герой Київ" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 401-XIV) система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду; виконавчий орган міської ради; районні ради; виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону N 401-XIV місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.
Статтею 9 Закону N 401-XIV встановлено, що у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради, які є юридичними особами.
Порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" з особливостями, передбаченими цим Законом.
Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам (стаття 10 Закону N 401-XIV).
Згідно пункту 2 частини першої статті 28 Закону України від 21.05.97 N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
У відповідності до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи Львівської і Криворізької міських рад регулюють (встановлюють) тарифи на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі (який працює в звичайному режимі руху).
Виходячи з системного аналізу наведених норм прав суд приходить до висновку, що виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) наділена повноваженнями щодо встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху.
Відносно доводів позивача щодо прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) нормативно-правових актів в порушення вимог чинного законодавства у формі розпоряджень, суд зазначає про наступне.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до частини шостої статті 59 Закону N 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
При цьому, з аналізу положень Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 жовтня 2002 року N 1970 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) приймає рішення у формі розпоряджень.
Таким чином суд зазначає, що виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацію) правомірно прийняті рішення щодо встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху у формі розпоряджень.
Суд також не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що оскаржувані розпорядження прийняті особою, яка не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з тих підстав, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 20 червня 2002 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Київської міської державної адміністрації, яка є органом державної влади, ідентифікаційний код 00022527.
При цьому, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що в даній адміністративній справі позивачем не доведено існування факту порушення його законних прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому суд зазначає, що підставами для визнання акта протиправним або незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта протиправним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Проте, за результатами розгляду даної адміністративної справи судом факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
Разом з тим, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 N 1490 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху" та від 28.01.2009 N 90 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху" втратили свою чинність в 2009 році.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 98, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М. А. Бояринцева