ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
26.08.2014 р. N 826/9463/14
Про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Іщука І. О., суддів - Келеберди В. І., Шулежка В. П., при секретарі судового засідання - Самаренко Х. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії (за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_2; від відповідача-1 - С. І. В.; від відповідача-2 - не з'явився), встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2014 р. відкрито провадження у справі.
04.06.2014 р. Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив:
1. Роз'єднати справу N 826/6585/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
2. Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування положення (припис) частини 2 п. 2 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 811 від 07.07.2012 р. "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита".
У попередньому судовому засіданні 13.08.2014 р. судом уточнено позовні вимоги.
Таким чином предметом даного спору є вимоги про:
- визнання протиправним та скасування положення (припис) частини 2 п. 2 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 811 від 07.07.2012 р. "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита";
- зобов'язання Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів України скасувати положення (припис) частини 2 п. 2 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 811 від 07.07.2012 р. "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита".
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2014 р. та 13.08.2014 р., відповідно, прийнято справу до провадження та закінчено підготовче провадження і призначено останню до судового розгляду у судовому засіданні.
В судове засідання, призначене на 26.08.2014 р. прибули представники позивача та Міністерства фінансів України. Представник Міністерства доходів і зборів України не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
В письмових поясненнях (запереченнях проти адміністративного позову) Міністерство доходів і зборів України заперечувало стосовно задоволення даного позову та просило залишити позов ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.
Представник Міністерства фінансів України в судовому засіданні також просила залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що оскаржуваний наказ "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" від 07.07.2012 р. N 811 опублікований в Офіційному віснику України 08.10.2012 р., відповідно набрав чинності з дня опублікування, а тому, зважаючи на зазначене, позивач звертаючись до суду лише в травні 2014 року з даним позовом, пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.
Представник позивача заперечував стосовно задоволення клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, посилаючись на те, що строк позовної давності повинен обчислюватись з моменту, коли особа дізналась про порушення своїх законних прав. Звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 стало відомо про наявність оскаржуваного нормативно-правового акту лише 18.11.2013 р. Зазначив, що позовна заява подана до суду 16.05.2014 р., тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку.
Врахувавши наведене та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів виконавчої влади передбачені у статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, частина 2 якої визначає, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Також у частинах 1, 8, 9 статті 171 вказаного Кодексу встановлено, що нормативно-правові акти перевіряються судами на законність та відповідність їх правовим актам вищої юридичної сили.
Крім того, частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншим законом.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції змін, внесених відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року N 2453-IV (далі - Закон N 2453), чинній з 30 липня 2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Досліджуючи обставини щодо дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом встановлено, що до Окружного адміністративного суду міста Києва заява подана особою лише 16.05.2014 р., тоді як оскаржуваний нормативно-правовий акт, відповідно до Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.97 р. N 503, оприлюднений 08.10.2012 р. у періодичному офіційному виданні "Офіційний вісник України" N 74.
З вимог Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі у здійсненні права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів.
Так, ОСОБА_1, обґрунтовуючи дотримання строків звернення до адміністративного суду, вказує на те, що позивач у заяві просить, зокрема, відповідача-1 вчинити певні дії. Про те, що Міністерство відмовляється вчиняти дії, стосовно яких позивач до нього звертався, ОСОБА_1 дізнався після 18.11.2013 р. із листа Міністерства фінансів України, а тому строк звернення до суду позивачем не порушено.
Разом з тим, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що предметом розгляду даного спору є визнання протиправним та зобов'язання скасувати положення (припису) частини 2 п. 2 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 811 від 07.07.2012 р. "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", а не зобов'язання вчинити певні інші дії.
Зважаючи на це, є необхідним зазначити, що дослідивши матеріали справи можна зробити висновок про те, що позивачу стало відомо про наявність оскаржуваного наказу Міністерства фінансів України ще у вересні 2013 р. під час звернення до Другої Чернігівської нотаріальної контори стосовно посвідчення договорів відчуження майна.
Крім того, про обізнаність із пунктом оскаржуваного нормативно-правового акта ОСОБА_1 зазначив у зверненні від 28.10.2013 р., адресованому Міністру фінансів України.
Зважаючи на вище встановлене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
З повідомленого судом не вбачається, що позивачем встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду пропущено саме з поважних причин, що виникли за наявності непереборних явищ, а також наявності обставин, які б унеможливлювали вчасне оскарження ОСОБА_1 положень (приписів) частини 2 п. 2 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 811 від 07.07.2012 р. "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита".
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, враховуючи вимоги пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення встановленого строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Повідомити позивача, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя: І. О. Іщук
Судді:
В. І. Келеберда
В. П. Шулежко