ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
03.09.2014 р.
Справа N 44/621-б
(Постанову скасовано на підставі Постанови
Верховного Суду України
18.02.2015)
Про банкрутство
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Полякова Б. М., суддів - Короткевича О. Є. (доповідач), Куровського С. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року, господарського суду міста Києва від 12.02.2014 року у справі N 44/621-б за заявою боржника - Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про банкрутство (за участю: від УПФ України в Голосіївському районі м. Києва - Р. А. О., від МНС України - Л. О. О., арбітражний керуючий - М. М. М., особисто), встановив:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2009 року за заявою боржника Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій порушено провадження у справі N 44/621-б про банкрутство останнього.
Постановою господарського суду м. Києва від 08.12.2009 року у справі N 44/621-б Державну спеціалізовану (воєнізованої) аварійно-рятувальної службу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Д. В. М.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.02.2014 року у справі N 44/621-б (суддя Чеберяк П. П.) заяву Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з кредиторськими вимогами до боржника на суму 439261,09 грн. залишено без розгляду, відмовлено в задоволенні скарги Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на дії ліквідатора банкрута.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року у справі N 44/621-б (головуючий суддя: Сотніков С. В., судді: Пантелієнко В. О., Т. І. Разіна) ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2014 року у справі N 44/621-б залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення та визнати останнього кредитором у справі з вимогами в розмірі 439261,09 грн.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.
Згідно з ст. 1 Закону про банкрутство боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ч. 3 ст. 209 Господарського кодексу України суб'єктом банкрутства (далі - банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.
Таким чином, суб'єктами банкрутства є лише ті суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність.
Відповідно до статуту Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій (далі - ДСВАРС) остання є державною організацією. Діяльність ДСВАРС не є підприємницькою і не ставить за мету отримання прибутку.
Отже так як ДСВАРС створене без мети здійснення підприємницької діяльності, не є суб'єктом банкрутства, тому до такого боржника не може бути застосовано положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В силу цього, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі, а також необґрунтовано продовжив процедуру банкрутства боржника. В той час, як єдиним процесуальним наслідком незаконного порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство може бути припинення такого провадження відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Апеляційний господарський суд на зазначені вище обставини уваги не звернув та дійшов неправомірного висновку про подальше здійснення провадження у справі про банкрутство Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, а саме розгляду кредиторських вимог Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та скарги на дії ліквідатора.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.
Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припинити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору) (п. 36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року N 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").
Ст. 111-9 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції та припинити провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а провадження у справі - припиненню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:
1. Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2014 року у справі N 44/621-б скасувати. Провадження у справі N 44/621-б про банкрутство Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій припинити.
Головуючий: Б. М. Поляков
Судді:
О. Є. Короткевич
С. В. Куровський