ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
05.09.2014 р. N 826/12342/14
Про визнання протиправною та скасування
постанови N 2256-6/14 від 25.06.2014
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого-судді Келеберди В. І., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" М. Р. В. до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", про визнання протиправною та скасування постанови N 2256-6/14 від 25.06.2014.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Розпорядник майна відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" М. Р. В. звернувся до суду з позовом до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", про визнання протиправною та скасування постанови Державної Ради Республіки Крим від 25.06.2014 N 2256-6/14 "Про питання власності Республіки Крим".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскарженою постановою власність позивача, що розташована на території Республіки Крим, визнано власністю Республіки Крим, чим порушено право власності позивача на належне йому майно.
Відповідач - Верховна Рада Автономної Республіки Крим - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи шляхом опублікування ухвали від про відкриття провадження у справі на офіційному сайті Окружного адміністративного суду м. Києва.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" - також явку уповноваженого представника в судове засіданні не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового вирішення справи.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "ФСК "Море" створено відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.93 р. N 210/93 шляхом корпоратизації державного підприємства Феодосійського виробничого об'єднання "Море", заснованого в 1938 році.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 N 1734 ВАТ "ФСК "Море" включене в перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України. Компанія є правонаступником ДП "ФВО "Море" і здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого наказом Державного комітету промислової політики України N 262 від 03 липня 2001 р., зареєстрованого розпорядженням Феодосійського міського голови N 1814-р від 13.07.2001 р.
Відповідно до пункту 3.5 Статуту Компанія є власником: майна, що передано їй засновником та учасниками у власність; продукції, що виготовлена Компанією в результаті господарської діяльності; отриманих доходів; іншого майна, отриманого на законних підставах.
Статутний капітал ВАТ "ФСК "Море" складає 112779399 (сто дванадцять мільйонів сімсот сімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) гривень та розділений на 451117596 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 716 від 04.07.2012 р. "Деякі питання управління Державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави" ВАТ "ФСК "Море" включено до переліку підприємств, корпоративні права держави в яких передані Державному концерну "Укроборонпром".
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 115 Цивільного кодексу України товариство є власником майна, яке передано йому засновниками та учасниками у власність, куплено за рахунок продажу акцій, отримано в результаті господарської діяльності, а також іншого майна, яке придбано на підставах, не заборонених законом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.01.2008 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "ФСК "Море".
Також ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.04.2008 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "ФСК "Море".
В подальшому ухвалою Господарського суду АР Крим від 02.07.2008 відкрито процедуру санації боржника на строк дванадцять місяців; призначено керуючим санацією К. В. В., який виконує обов'язки голови правління - генерального директора ВАТ "ФСК "Море"; продовжено повноваження розпорядника майна ВАТ "ФСК "Море" арбітражного керуючого М. Р. В.
Крім того, ухвалами Господарського суду АР Крим від 23.06.2009, 14.12.2009, 16.12.2010 р., 14.12.2011 р., 11.12.2012 р. та 01.11.2013 р. термін процедури санації та повноваження керуючого санацією К. В. В. та розпорядника майна М. Р. В. продовжувалися. Останнього разу - до 02.01.2015 р.
Таким чином, на даний час, ВАТ "ФСК "Море" знаходиться в процедурі санації. Керуючим санацією призначено керівника боржника в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".
Пунктом 5 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" передбачено, що керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійними.
Таким чином, повноваження органів управління ВАТ "ФСК "Море" припинились, а всі повноваження щодо розпорядження майном перейшли до керуючого санацією.
З матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно ВАТ "ФСК "Море" знаходиться на території Автономної Республіки Крим.
Згідно зі ст. 3 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій, внутрішні морські води і територіальне море України навколо кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України, повітряний простір над територіями зазначеними у пунктах 1, 2 цієї частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Ради Республіки Крим від 25.06.2014 N 2256-14 "Про питання власності Республіки Крим" нерухоме майно ВАТ "ФСК "Море" визнано власністю Республіки Крим.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Конституції України представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, депутати якої обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років.
Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначені ст. 9 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим".
З огляду на викладене, в системі органів влади України та Автономної Республіки Крим відсутній такий орган, як Державна Рада Республіки Крим.
Отже, в Автономній Республіці Крим діє єдиний представницький орган - Верховна Рада Автономної Республіки Крим, до складу якої входять депутати, які збриються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування, іншого способу обрання депутатів та передачу їх повноважень до іншого, новоствореного, органу не передбачено чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Враховуючи, що оскаржену постанову прийнято органом створеним у порядку, не передбаченому чинним законодавством України, отже, така постанова в силу норм ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсною та не створює правових наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки оскаржена постанова в силу норм Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсною та не створює правових наслідків в тому числі і для позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов розпорядника майна відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" М. Р. В. не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. І. Келеберда