За мобілізованими працівниками, що продовжують
перебувати на лікуванні чи безвісти пропали,
зберігається місце роботи і заробіток
(коментар до Закону України від 18.03.2015 р. № 259-VІІІ)
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв'язку з оголошенням демобілізації» від 18.03.2015 р. № 259-VІІІ (долі - Закон № 259), запрацював з 15.04.2015 р. Цим Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України, що стосуються гарантій мобілізованим працівникам.
Так статтю 119 КЗпП доповнено частиною п'ятою, яка передбачає, що гарантії, визначені у ч. 3 та 4 цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Йдеться про гарантії щодо збереження місця роботи (посади) і компенсації з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованим працівникам.
Доповнили також частиною третьою ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ, де прописали, що не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов'язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас. Але такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Також Законом № 259 передбачаються, зокрема, такі гарантії:
переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці за працівникам з числа колишніх військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
у разі невикористання щорічної основної відпустки військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у порядку і терміни, визначені рішенням Президента України, або у зв'язку з оголошенням демобілізації, виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної-основної відпустки у році звільнення зі служби. У разі звільнення зі служби військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та підлягає звільненню з військової служби у порядку і терміни, визначені рішенням Президента України, або у зв'язку з оголошенням демобілізації, до закінчення календарного року, за який він вже використав щорічну основну відпустку, провадиться відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця за дні відпустки, використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця, у порядку, визначеному в абзаці четвертому пункту 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ ;
щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються особам, звільненим після проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання.
Також до працівників, які вивільняються у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, пов'язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період не застосовується попередження за 2 місяці до звільнення.
Окрім того, молодь, яка звільнилася з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, зараховується до квоти з працевлаштування та має право на перше робоче місце (ст.ст. 196-197 КЗпП).