Щорічна додаткова відпустка за особливі умови
праці: особливості надання
Додаткову відпустку за особливий характер праці надають окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я (далі - додаткова відпустка за особливий характер) зі Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з під вищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих при родних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наведеного у додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.1997 р. № 1290 (дачі - Список № 2). На це вказує п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі - Закон про відпустки).
Максимальна тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці, що надається згідно зі Списком № 2, - 35 календарних днів, а її конкретну тривалість установлюють у колективному чи трудовому договорі залежно від зайнятості працівника в таких умовах.
Особливості надання такої відпустки визначені Порядком застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим наказом Мінпраці України від 30.01.1998 р. № 16. Вони аналогічні тим, які встановлено для «шкідливих» відпусток. Єдине, що їх різнить: атестацію робочого місця для визначення права на «особливу» відпустку про водити не потрібно.
Один із поширених видів додаткових відпусток за особливий характер праці є щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день її надають працівникам із ненормованим робочим днем. Максимальна її тривалість - 7 к. дн., а список посад, робіт та професій із таким режимом роботи визначають колективним (трудовим) договором (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).
Особливості надання додаткової відпустки за ненормований робочий день визначено в Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.1997 р. № 7 (далі - Рекомендації № 7).
Нагадаємо! Умови ненормованого робочого дня не можуть застосовуватися для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем (п. 2 Рекомендацій № 7), а для тих працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, такі умови можна застосовувати.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором за кожним видом робіт, професій та посад або трудо вим договором (п. 2 та п. 7 Рекомендацій № 7). При цьому додаткову відпустку за ненормований робочий день надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі (посаді), що надає право на цю відпустку.
Ситуація. За колдоговором бухгалтер має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день - 7 к. дн. Однак упродовж розрахункового періоду (з 1 травня 2014року до 30 квітня 2015 року) він брав у грудні відпустку без збереження зарпла ти за сімейними обставинами (з 17.12.2014 р. по 30.12.2014 р.) та хворів з 3 по 14 лютого 2015 року, а також перебував у навчальній відпустці (з 14 по 25 січня 2015 року).
Кількість календарних днів розрахункового періоду зменшується на кількість святкових і не робочих днів та на кількість календарних днів пе ребування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, яка надана відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки (лист Мінсоцполітики від 26.11.2012 р. № 1203/13/84-12).
Тож, аби обчислити стаж для додаткової відпустки за ненормований робочий день та її тривалість, потрібно:
- визначити кількість календарних днів розрахункового періоду, яка після виключення святкових і неробочих днів і днів відпустки без збереження зарплати становитиме 341 к. дн. (365 к. дн. - 10 н. дн. - 14 к. дн.);
- визначити кількість календарних днів стажу для надання додаткової відпустки після вирахуван ня кількості днів, коли працівник не працював через згадані в умовах прикладу причини: 355 к. дн. - 14 к. дн. - 12 к. дн. - 12 к. дн. = 317 к. дн.;
- розрахувати тривалість додаткової відпустки для бухгалтера з ненормованим робочим днем: (7 к. дн. : 355 к. дн.) х 317 к. дн. = 6,25 к. дн., округлюємо до 6-ти.
Отже, бухгалтер може розраховувати за відпра цьований робочий рік на 6 календарних днів додатко вої відпустки за ненормований робочий день.