ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
22.09.2014 р.

N К/800/47503/13

Про визнання протиправними та
скасування податкових повідомлень-рішень

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Кошіля В. В., суддів - Моторного О. А., Степашка О. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 у справі N 812/4800/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 14.05.2013 N 0000221530, N 0000231530 та N 0000241530.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013, у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Також до суду касаційної інстанції надішли клопотання позивача про зупинення провадження у справі згідно п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до завершення АТО та припинення бойових дій на території Луганської області, а також про перенесення розгляду справи на більш пізніший термін - після завершення АТО та припинення бойових дій на території Луганської області.

Враховуючи положення ст. ст. 150, 156 КАС України та межі перегляду, визначені ст. 220 КАС України, належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань позивача щодо зупинення провадження у справі та перенесення розгляду справи, відповідно.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Східна вугільна компанія" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року, складено акт N 168/15-30-32727602 від 19.04.2013, в якому зафіксовано порушення: п. п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 117286 грн., завищено суму від'ємного значення у розмірі 6550901 грн. (рядок 24 декларації), завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 221034 грн. (рядок 19 декларації з ПДВ).

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.05.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- N 0000221530 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 117286 грн. та визначення суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 58643 грн.;

- N 0000231530 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6771935 грн.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2013 N 9008268805 щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за лютий 2013 року ТОВ "Східна вугільна компанія" складено акт N 169/15-30-32727602 від 19.04.2013, в якому встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2013 року у розмірі 111623 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.05.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення N 0000241530 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 111623 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 55811,50 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 01.09.2011 між ТОВ "НПО "ДОНГРІ" (продавець) та ТОВ "Східна вугільна компанія" (покупець) укладено договір N 202 купівлі-продажу обладнання, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати обладнання у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити обумовлену договором вартість обладнання. Предметом договору був комбайн гірничопрохідницький 1ГПКС-01 з пристроєм для утримання комбайна на схилах, призначеного для проведення горизонтальних і похилих виробок на схилах з кутом нахилу до мінус 25° (по падінню).

На виконання умов договору ТОВ "НПО "ДОНГРІ" виписано позивачу податкову накладну від 07.09.2011 N 11 на загальну суму 3906000 грн., в т. ч. ПДВ 652000 грн., яка включена останнім до складу податкового кредиту у вересні 2011 року.

25.12.2012 між ТОВ "Східна вугільна компанія" (продавець) та ТОВ "НПО "ДОНГРІ" (покупець) укладено договір N 25/12 купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця комбайн гірничопрохідницький 1ГПКС-01, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в строк, в розмірі та в порядку, передбачених даним договором.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач виписав на адресу ТОВ "НПО "ДОНГРІ" податкову накладну від 26.12.2012 N 94 від 26.12.2012 на загальну суму 3281000 грн., в т. ч. ПДВ - 546833,33 грн.

В судовому порядку встановлено, що комбайн гірничопрохідницький 1ГПКС-01 вийшов зі строю, знаходився в неробочому стані та на момент його передачі скоріш за все знаходився раніше в експлуатації, що підтверджено висновком експерта від 10.04.2012 N 490/21.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем придбано комбайн за ціною, що перевищує ціну його продажу, в результаті чого занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, що виходять за межі господарської діяльності і суми податку, сплачені в межах таких операцій повинні бути виключені із складу податкового кредиту платника податку або бути задекларовані як податкові зобов'язання; повернення товару шляхом укладення договору купівлі-продажу суперечить положенням ЦК України, так як передача (приймання/повернення) будь-якого товару оформлюється актом приймання-передачі на виконання саме умов вже укладеного договору купівлі-продажу та не може бути повернення товару додатково оплатною операцією; повернення товару не передбачає оплату його вартості власнику товару.

Так, згідно пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що в ході проведення інвентаризації на ТОВ "Східна вугільна компанія" виявлено, що залишків будь-якого вугілля по матеріально-відповідальним особам підприємства не значиться, в той час, як за даними "Журналу визначення видобутку вугілля згідно маркшейдерського заміру" за період з 01.04.2012 по 01.01.2013, підписаного від імені головного інженера ОСОБА_2, ОСОБА_10 та "Звітного балансу запасів корисних копалин за 2012 рік" форми 5-ГР, підписаного від імені керівника ОСОБА_4, головного маркшейдера ОСОБА_5, в. о. головного геолога ОСОБА_6, значиться видобуток вугілля по шахті у кількості 11000 тонн.

Судами обох інстанцій на підставі того, що залишків вугілля на підприємстві не встановлено, а по бухгалтерському обліку підприємства за період з 01.01.2012 по 01.01.2013 та станом на момент проведення інвентаризації надходження вугілля не значиться, нестача вугілля антрациту марки А становить 11000 тонн, зроблено висновок про заниження суми податкового зобов'язання позивача з ПДВ за грудень 2012 року на суму 1985606,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту на 1985607 грн.

Щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у розмірі 4514025 грн. суди попередніх інстанцій виходили з того, що на виконання господарських операцій між позивачем та контрагентами: ФОП ОСОБА_7, ТОВ НВК "Укрспецтехніка", ТОВ "Компанія "Александр", ТОВ "ТД "Метизкомплект", ТОВ "Донспецторг", ТОВ "Лисичанський машинобудівельний завод", ТОВ "НВК "Донвентилятор", ТОВ "Мерікс ЛІД", ТОВ "КАРПО", ТОВ "Фірма "Рісмус", ТОВ "Торг Консар", ТОВ "ТЕК", ТОВ "Хімспецпатент", ТОВ "Селідовбудінвест", ТОВ ТД "Вугілля України", ТОВ НВП "Лисичанський гумово-технічний завод" щодо поставки та відвантаження товару, складені товарно-транспортні накладні, які заповнені неповністю, з порушенням вимог діючого податкового законодавства, по деяким взагалі не надано товарно-транспортні накладні, що свідчить про відсутність первинних документів, оформлених належним чином, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів на виконання Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568.

Вчинення збиткових операцій за відсутності розумних економічних мотивів може свідчить про навмисний характер збиткових операцій з метою заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань.

Дії платника податку, спрямовані на заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, є такими, що виходять за межі господарської діяльності, і суми податку, сплачені в межах таких операцій, повинні бути виключені зі складу податкового кредиту платника податку, або задекларовані як податкові зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, підприємство порушило пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, а саме: "об'єктом оподаткування є операції платника податку постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю".

Щодо заниження позивачем суми податкових зобов'язань у розмірі 1985606,67 грн., суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В судовому порядку встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в ході проведення інвентаризації на ТОВ "Східна вугільна компанія" виявлено, що залишків будь-якого вугілля по матеріально-відповідальним особам підприємства не значиться.

В той час як за даними "Журналу визначення видобутку вугілля згідно маркшейдерського заміру" за період з 01.04.2012 по 01.01.2013, підписаного від імені головного інженера ОСОБА_2, ОСОБА_10, головного геолога ОСОБА_8 та в. о. головного маркшейдера ОСОБА_9 та "Звітного балансу запасів корисних копалин за 2012 рік" форми 5-ГР, підписаного від імені керівника ОСОБА_4, головного маркшейдера ОСОБА_5, в. о. головного геолога ОСОБА_6 значиться видобуток вугілля по шахті у кількості 11000 тон.

Враховуючи те, що залишків вугілля на підприємстві не встановлено, а по бухгалтерському обліку підприємства за період з 01.01.2012 по 01.01.2013 та станом на момент проведення інвентаризації надходження вугілля не значиться, нестача вугілля антрациту марки А становить 11000 тон.

Вищезазначений факт є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

У відповідності до п. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.

Середня оптова ціна на вугілля у 2012 році складала 855,20 грн. без ПДВ визначена за даними Головного управління статистики (лист від 16.04.2013 N 11-07/3579).

Отже, сума нестачі вугілля становить - 11288640 грн., в тому числі ПДВ 1881440 грн. (11000 тон * 855,20 грн./т. * 20 %).

Таким чином, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2012 року у сумі 1985606,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 1985607 грн.

Щодо завищення ТОВ "Східна вугільна компанія" податкового кредиту у розмірі 4514025 грн., суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ОСОБА_7 (Постачальник) укладені договори від 22.04.2011 N 73, від 22.05.2011 N 1777, від 25.05.2011 N 1778, від 01.07.2011 N 130, від 15.08.2011 N 545 з додатковими угодами та специфікаціями; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ Торговий Дім "Вугілля України" (Постачальник) укладено договір поставки від 23.01.2012 N 02/01-12 зі специфікаціями та додатковими угодами; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ Науково-виробнича компанія "Укрспецтехніка" (Постачальник) укладено договір поставки від 29.03.2012 N 68 зі специфікаціями та додатковими угодами; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "Селідовбудінвест" (Постачальник) укладено договори поставки від 29.03.2011 N 54, від 02.07.2012 N 161 зі специфікаціями та додатковими угодами, згідно з п. 4.2 договорів доставка та відвантаження товару здійснюється на умовах DDI (Інкотермс - 2010); між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "Компанія "Александр" (Постачальник) укладено договір поставки від 29.07.2011 N 144/7071-1-1/1 зі специфікаціями; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "Фірма Рісмус" (Постачальник) укладено договір поставки від 23.07.2012 N 166 зі специфікаціями; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "Донспецторг" (Постачальник) укладено договори поставки від 10.04.2012 N 10/04 зі специфікаціями, про закупівлю послуг від 02.07.2012; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "КАПРО" (Постачальник) укладено договори поставки від 07.08.2012 N 14, від 15.01.2013 N 7 зі специфікаціями; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "Торг Консар" (Постачальник) укладено договір поставки від 31.10.2012 N 643 зі специфікаціями; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "НВК "Донвентилятор" (Постачальник) укладено договір поставки від 19.09.2011 N 45 зі специфікацією та додатковою угодою; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "Хімспецпатент" (Постачальник) укладено договір від 29.12.2011 N 47 зі специфікаціями та додатковими угодами; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ЗАТ "Лисичанський машинобудівний завод" (Постачальник) укладено договори поставки від 08.04.2011 N 20, від 22.11.2011 N 28 зі специфікаціями та додатковими угодами; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "ТЕК" (Постачальник) укладено договори поставки від 08.06.2011 N 102, від 18.10.2011 N 280, від 09.11.2011 N 209 зі специфікаціями та додатковими угодами; між ТОВ "Східна вугільна компанія" (Покупець) та ТОВ "Торговий дім "Метизкомплект" (Постачальник) укладено договір поставки від 10.03.2011 N 35 зі специфікаціями.

Згідно умов укладених договорів доставка та відвантаження товару здійснюється за рахунок та транспортом Постачальника.

На виконання умов договорів складені первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні).

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 зазначеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до пп. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах з підтвердженням податковими накладними.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071. Усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності ж факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку відсутності факту здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами (ФОП ОСОБА_7, ТОВ НВК "Укрспецтехніка", ТОВ "Компанія "Александр", ТОВ "ТД "Метизкомплект", ТОВ "Донспецторг", ТОВ "Лисичанський машинобудівельний завод", ТОВ "НВК "Донвентилятор", ТОВ "Мерікс ЛІД", ТОВ "КАРПО", ТОВ "Фірма "Рісмус", ТОВ "Торг Консар", ТОВ "ТЕК", ТОВ "Хімспецпатент", ТОВ "Селідовбудінвест", ТОВ ТД "Вугілля України", ТОВ НВП "Лисичанський гумово-технічний завод"), в результаті чого відсутні правові наслідки для обох сторін за договорами, є правильним висновок податкового органу про порушення позивачем зазначених вимог законодавства при формуванні податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами.

На основі викладеного та досліджених судами попередніх інстанцій матеріалів справи є правомірним висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В. В. Кошіль

Судді:

О. А. Моторний

О. І. Степашко


Документи що посилаються на цей