ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
24.09.2014 р. N К/9991/80128/12
Про стягнення заборгованості
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів - Лосєва А. М., Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі N 2а-11170/12/2670 за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості, встановив:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (надалі - позивач, ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС) до Публічного акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - відповідач, ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") про звернення стягнення заборгованості Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" в сумі 2322896,37 грн. на кошти ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 і задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Позивач звернувся до суду в порядку статті 96 Податкового кодексу України із позовом про звернення стягнення боргу Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" на кошти ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" як органу, до сфери управління якого належить майно боржника - Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - Компанія) створена на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 N 1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 221 "Про утворення Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг, якою здійснюються повноваження вищого органу управління Компанії. До статутного капіталу Компанії передано майно державних підприємств з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства. Компанія є власником майна, переданого до її статутного капіталу, що підтверджується п. 6.3 Статуту Компанії.
Згідно наказу Державного комітету статистики України від 18.04.2005 N 96 "Про затвердження Класифікації інституційних секторів економіки України" орган виконавчої влади - самостійний вид органів державної влади, які згідно з конституційним принципом поділу державної влади мають своїм головним призначенням забезпечення функціонування однієї гілки державної влади - виконавчої.
Відповідно до положень Закону України від 21.05.97 N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Таким чином, Компанія не є ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування, а являється публічним акціонерним товариством.
На виконання вищезазначених постанови Кабінету Міністрів України та Указу Президента України Компанія виступила засновником дочірніх підприємств, в тому числі і Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор", із виділенням майна статутного капіталу Компанії.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" останнє створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 N 156 на власності Компанії.
Згідно наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики N 97 від 28.05.2004 державним підприємством є підприємство, що діє на основі державної власності.
Статтею 73 Господарського кодексу України визначено, що найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".
Тому, майно, що увійшло до статутного капіталу Компанії не є державною власністю, а є власністю Компанії, а отже Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" створено не на основі державної власності, а на основі власності Компанії.
Таким чином, Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" не є державним підприємством, що також вбачається з його найменування.
У відповідності до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а засновник юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями створеної ним юридичної особи.
Згідно п. 3.5 Статуту Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно з чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що орган податкової служби безпідставно звернувся до ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" із вимогою про звернення стягнення податкового боргу Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор", посилаючись на норми ст. 96 Податкового кодексу України.
Наведене свідчить про законність відмови у задоволенні позовних вимог, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі N 2а-11170/12/2670 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя А. М. Лосєв
Судді:
Л. І. Бившева
Т. М. Шипуліна