КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
26.09.2014 р.
Справа N 875/67/14
Про визнання протиправною та скасування постанови
N 1092 від 23 вересня 2014 року
та зобов'язання вчинити дії
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Беспалова О. О., суддів - Губської О. А., Грибан І. О. (за участю: секретаря - Тур В. В., представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - Д. О. М., К. А. І., представника третьої особи - Л. Л. А.), розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві адміністративний позов ОСОБА_6 до Центральної виборчої комісії, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" про визнання протиправною та скасування постанови N 1092 від 23 вересня 2014 року та зобов'язання вчинити дії, встановив:
26 вересня 2014 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії N 1092 від 23.09.2014 року "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року" в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_6, включеного до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року; зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_6 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2014 р. Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" звернулася до Центральної виборчої комісії із заявою про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих на II (IX) з'їзді Партії 15.09.2014 р.
23.09.2014 р. постановою Центральної виборчої комісії N 1092 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року" ОСОБА_6 відмовлено в реєстрації його кандидатом у народні депутати України.
Підставою для відмови у реєстрації було непроживання, на думку відповідача, протягом п'яти років на території України перед днем голосування ОСОБА_6.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.
Представники відповідача заперечували проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на його необґрунтованість, недоведеність та безпідставність.
В судовому засіданні 26.09.2014 р. представником позивача заявлено клопотання про допит свідків, які можуть підтвердити факт перебування позивача на території України в спірний період.
Вислухавши думку сторін, обговоривши дане клопотання, колегія суддів заявлене клопотання задовольнила.
Свідок ОСОБА_8, пояснив що в січні 2013 року бачився з позивачем в аеропорті м. Дніпропетровськ на території України і здійснював супровід останнього до курорту Буковель. Пізніше, зустріч на території курорту Буковель свідка та позивача відбувалася в лютому 2013 року та в грудні 2013 року. Під час останньої зустрічі свідок відвозив позивача до аеропорту в м. Дніпропетровськ.
Свідок ОСОБА_9, пояснив, що зустрічався особисто з позивачем на території курорту Буковель за період з травня по жовтень 2013 року в рамках дружніх відносин та з метою періодичного виконання прохань позивача.
Розглядаючи справу в межах заявлених позивачем вимог, заслухавши пояснення сторін та допитавши свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 76 Конституції України народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Відповідно ч. 1 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011 р. N 4061-VI (далі - Закон N 4061) Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати у відповідному окрузі за умови отримання нею визначених документів.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону N 4061 депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Проживання в Україні за цим Законом означає:
1) проживання на території в межах державного кордону України;
2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України;
3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах;
4) перебування на полярній станції України;
5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону N 4061 Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі:
1) порушення вимог частин четвертої, п'ятої статті 52 цього Закону;
2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону;
3) припинення громадянства України кандидата у депутати;
4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку;
5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;
6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.
На виконання вищезазначених норм, при винесенні оскаржуваного рішення, відповідач врахував зміст листа Державної прикордонної служби України від 22.09.2014 р. N 0.254-10731/0/15-14, з якого вбачається, що ОСОБА_6 27.10.2012 р. вибув за межі України та прибув на територію України 12.03.2014 р.
Натомість, матеріали справи свідчать, що на сторінках 12, 18 закордонного паспорту серії ЕТ N 534034, оригінал якого досліджено колегією суддів в судовому засіданні 26.09.2014 року, проставлені відбитки штампів про в'їзд особи, якій належить закордонний паспорт (ОСОБА_6), на територію України 21.01.2013 року та виїзд власника закордонного паспорта за межі території України 23.12.2013 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" від 30.06.2004 р. N 1932-IV член Комісії при здійсненні повноважень має право вимагати і отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників та інших посадових і службових осіб підприємств, установ і організацій усіх форм власності, виборчих комісій, комісій з референдумів, політичних партій необхідну документацію, статистичні дані, бухгалтерсько-фінансові звіти та інші матеріали, а також усні та письмові пояснення з питань, віднесених до повноважень Комісії. Аналогічні положення містяться у ст. 8 Регламенту ЦВК.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що ксерокопія закордонного паспорту серії ЕТ N 534034 була предметом вивчення на засіданні Центральної виборчої комісії, що відбулося 23.09.2014 року, на якому також був присутній представник Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна", однак, вказана копія не була належним чином завірена. Зважаючи на цю обставину та вимоги діючого законодавства щодо строків розгляду заяв про реєстрацію кандидатів в народні депутати України, у Центральної виборчої комісії була відсутня можливість перевірити надану представником третьої особи інформацію, так само як і прийняти рішення на користь позивача на підставі сумнівних документів, оскільки під час засідання оригінал закордонного паспорту для огляду не надавався.
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 р. N 1710-VI (далі - Закон N 1710) пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 12 Закону N 1710 відмітки про перетинання державного кордону не проставляються у паспортних документах громадян України, за винятком випадків їх особистого звернення з метою проставлення такої відмітки.
Так колегією суддів встановлено, що 23.09.2014 р. (в день винесення оскаржуваного рішення) уповноваженою особою Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" Б. В. О. в добровільному порядку подано до Центральної виборчої комісії лист з інформацією про проживання позивача на території України з 21.01.2013 р. по 23.12.2013 р.
В якості доказу перебування позивача на території України у зазначений період до вказаного листа долучено копії закордонного паспорту на 3 аркушах.
Натомість, лист Державної прикордонної служби України від 22.09.2014 р. N 0.254-10731/0/15-14 такої інформації не містить.
Відповідно до ч. 3 Положення про базу даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2007 р. N 472, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 липня 2007 р. за N 765/14032, база даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" (далі - База даних осіб), - автоматизований банк даних відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, у тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства.
Згідно до п. 10 Положення уведення інформації до Бази даних осіб здійснюється посадовими особами підрозділів органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, які в установленому порядку призначені і несуть службу в прикордонному наряді "Перевірка документів" із зазначенням реквізитів, перелік яких додається.
Таким чином, з наданих до суду доказів вбачається, що за даними закордонного паспорта позивача останній перетинав у 2013 році кордон України двічі.
Незважаючи на це, Державна прикордонна служба України листом від 22.09.2014 р. N 0.254-10731/0/15-14 стверджує, що в базі даних така інформація відсутня.
У відповідності ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на те, що процитована норма визначає презумпцію вчинення порушення норм права відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за умови не доведення правомірності прийнятого ним рішення, та зважаючи на те, що суть адміністративного судочинства полягає у захисті прав фізичної особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що визначено нормами ст. 2 КАС України, колегія суддів зобов'язана розцінювати описане протиріччя обставин справи на користь позивача.
На час розгляду справи, інформація про факт вчинення протиправних дій щодо проставлення відбитку штампів, що є об'єктом дослідження, посадовою особою органів прикордонної служби чи іншою особою, в матеріалах справи не міститься, а тому у колегії суддів відсутні обґрунтовані підстави вважати паспортний документ неналежним доказом у справі та не враховувати цей документ при її вирішенні.
Дотримуючись принципу верховенства права, визначеного ст. 8 КАС України, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належним чином доведено колегії суддів факт перебування останнього в період з 21.01.2013 р. по 23.12.2013 р. на території України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 р. N 2235-III безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.
За змістом статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. N 1382-IV місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Таким чином, зазначені акти передбачають, що проживання на території України більшість днів відповідного річного періоду вважається проживанням особи в Україні.
Тобто фактичною підставою вважати особу такою, що проживає в Україні, є перебування такої особи в межах території України більше 183 днів протягом кожного річного періоду на протязі 5 років до дня голосування.
Колегія суддів зазначає, що оскільки факт необхідності такого перебування протягом саме 183-денного терміну кожного року сторонами по справі визнається без жодних зауважень, а матеріалами справи підтверджено таке перебування позивача протягом п'яти років, в тому числі і у 2013 році, на території України, у суду наявні підстави для задоволення позову про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
В частині наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Центральної виборчої комісії зареєструвати ОСОБА_6 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 7 ст. 113 Закону N 4061 у разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків голосування, встановлення результатів виборів депутатів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнане протиправним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.
Відповідно до частини 1 ст. 177 КАС України суд установивши порушення законодавства про вибори, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення.
З огляду на імперативність норми ч. 7 ст. 113 Закону N 4061 та у зв'язку з тим, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення не призведе до повного захисту прав позивача, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_6 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Таким чином, надавши оцінку встановленим у справі обставинам та доказам, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного рішення, а тому вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У відповідності до пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Керуючись статтями 17, 160, 161, 162, 163, 172, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_6 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Центральної виборчої комісії, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" про визнання протиправною та скасування постанови N 1092 від 23 вересня 2014 року та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії N 1092 від 23.09.2014 року "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року" в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_6, включеного до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_6 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у дводенний строк з дня її проголошення.
Головуючий, суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська