КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
30.09.2014 р.
Справа N 875/104/14
Про визнання протиправною та скасування постанови
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кучми А. Ю., суддів - Аліменка В. О., Карпушової О. В. (за участю секретаря Козлової І. І.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії України про визнання протиправною та скасування постанови N 1128 від 24.09.2014 в частині та зобов'язання вчинити дії, встановив:
29.09.2014 ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ЦВК про визнання протиправною та скасування постанови N 1128 від 24.09.2014 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11" у частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 62, зобов'язання зареєструвати кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 62.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою ЦВК N 1128 від 24.09.2014 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11" відповідно до ч. 2 ст. 55, ч. 3 ст. 56, ч. ч. 1, 6 ст. 59, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" N 4061-VI від 17.11.2011 (далі - Закон України N 4061-VI від 17.11.2011), зокрема, відмовлено у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 62 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 та повернуто позивачу внесену ним грошову заставу, оскільки заява про самовисування ОСОБА_2 не містить зобов'язання у разі обрання народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, що є порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011. Однак, при поданні до ЦВК заяви про самовисування ОСОБА_2 було використано зразок такої заяви, що розміщений на офіційному веб-сайті ЦВК за адресою: www.cvk.gov.ua. На думку позивача, заява містить необхідну інформацію, визначену п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
ОСОБА_2, вважаючи, що зазначена вище постанова ЦВК прийнята з порушенням вимог Закону звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала посилаючись на його необґрунтованість, зазначила, що подані документи були оформлені без дотримання вимог, встановлених ст. 55 Закону, тому позивачу було відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України. З огляду на цю обставину просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, суд знаходить, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Так, згідно виданої позивачу Довідки про прийняття документів від 19.09.2014 останній об 12 годині 25 хвилин для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному окрузі N 62 відповідно до частини другої ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" пред'явлено паспорт та подано, а ЦВК прийнято документи:
- заява про самовисування кандидатом у народні депутати України;
- автобіографія кандидата в депутати (на паперовому носії, в електронному вигляді);
- документ про внесення грошової застави N 267;
- фотографії кандидата у депутати 4 х 6 см (на паперовому носії, в електронному вигляді);
- ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата у депутати;
- передвиборна програма кандидата у депутати (на паперовому носії, в електронному вигляді):
- інші документи (диск).
Однак, 24.09.2014 ЦВК прийнято постанову N 1128 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11", яка є предметом судового розгляду.
Підставою для прийняття спірної постанови про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 слугувало не зазначення останнім в заяві про самовисування зобов'язання у разі обрання народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень представника ЦВК про те, що позивачем взагалі не подано заяву про самовисування кандидатом у народні депутати України, оскільки згідно довідки про прийняття документів від 19.09.2014 уповноваженим ЦВК прийнято всі документи, передбачені ч. 2 ст. 55 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011, в тому числі таку заяву.
Однак, проаналізувавши зміст заяви позивача про самовисування кандидатом у народні депутати України колегія суддів вважає, що вона не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011, зокрема в заяві не зазначено зобов'язання у разі обрання народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011 центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів, зокрема заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає).
Тобто в Законі N 4061-VI від 17.11.2011 визначено обов'язкові вимоги до заяви про самовисування кандидата в депутати, які ОСОБА_2 не дотримано.
Колегія суддів вважає, що не зазначення в заяві про самовисування таких обов'язкових реквізитів, як зобов'язання у разі обрання народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, не може вважатись помилкою чи неточністю в розумінні частини третьої ст. 60 Закону N 4061-VI від 17.11.2011 оскільки ці вимоги прямо передбачені законом і обов'язок їх внесення до заяви покладено на особу, яка подає документи щодо реєстрації кандидатом у депутати.
Суд не приймає посилання позивача щодо відсутності правової позиції щодо тлумачення бланку заяви про самовисування та невідповідності форм виборчої документації викладених на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, враховуючи те, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії розміщені примірні зразки і форми виборчої документації, які спрямовані на допомогу політичним партіям, виборцям, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування та громадським організаціям, однак враховуючи, що вони не затверджувались рішенням Центральної виборчої комісії і мають суто рекомендаційний характер, колегія суддів приходить до висновку, що наведені зразки не є обов'язковими до виконання та не звільняють позивача від обов'язку оформлення документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ЦВК правомірно відмовила позивачу в реєстрації кандидатом у народні депутати України відповідно до ст. 55 Закону, а тому підстави для визнання протиправним скасування оскаржуваної постанови в частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 відсутні.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 62, то вона не підлягає задоволенню, оскільки вирішення питання щодо реєстрації кандидатів відноситься до виключної компетенції ЦВК, передбаченої розділом VII "Висування і реєстрація кандидатів у депутати" Закону України N 4061-VI від 17.11.2011, а суд не може перебирати на себе повноваження відповідного органу.
Крім того, оскільки ЦВК відмовила в реєстрації позивача кандидатом у народні депутати і це рішення судом визнається законним та обґрунтованим, вимога про зобов'язання зареєструвати позивача кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі не може бути задоволеною.
Таким чином, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про вибори народних депутатів України", Законом України "Центральну виборчу комісію", ст. ст. 122, 158 - 163, 167, 172, 174 - 177 КАС України, суд постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії України про визнання протиправною та скасування постанови N 1128 від 24.09.2014 в частині та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку у дводенний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий, суддя А. Ю. Кучма
Судді:
В. О. Аліменко
О. В. Карпушова