Відповіді на актуальні питання щодо застосування РРО

Питання 1. Що означає "первинна реєстрація РРО"?

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО), що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі ст. 2 Закону про РРО Державний реєстр РРО - перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом про підтвердження відповідності, а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом про РРО.

Державний реєстр РРО складається з двох частин. До першої частини Реєстру РРО внесено інформацію про РРО, які дозволені до первинної реєстрації.

Первинна реєстрація РРО

- реєстрація РРО уповноваженими державними органами вперше щодо цього РРО. Тобто первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО які не експлуатувалися (нові) та внесені до першої частини Державного реєстру РРО.

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, тобто перелік моделей (модифікацій) РРО, які використовувались, містить друга частина Державного реєстру РРО.

Питання 2. Чи застосовуються РРО при продажу квитків на відвідуваний культурно-спортивних і видовищних закладів?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, п. 4 ст. 9 Закону про РРО визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Питання 3. Чи повинен суб'єкт господарювання, який здійснює дистанційний (на відстані) продаж товару, надсилати платнику податків (споживачу) розрахунковий документ та до якого виду розрахунків будуть відноситись дані розрахунки (готівкових чи безготівкових)?

Якщо суб'єкт господарювання при дистанційному продажу товару (наданні послуги) отримує кошти за такий товар (надану послугу) від споживача на свій розрахунковий рахунок, то в такому випадку дані розрахунки будуть вважатися безготівковими.

При цьому, якщо споживач за отриманий товар (послугу) здійснює переказ коштів не на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання, а поштовим переказом на адресу поштового відділення, яке визначене умовами договору, внаслідок чого суб'єкт господарювання отримує готівку, то дані розрахунки будуть відносить до готівкових.

В тому числі, при продажу товарів через поштовий зв'язок, згідно з п. 10 Правил N 206/699, суб'єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, а при продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов'язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб'єкта господарювання.

Питання 4. Чи зобов'язані суб'єкти господарювання застосовувати РРО при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів?

Підприємствам, яким надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та розрахункової книжки і специфіка функціонування якихунеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касових документів і відображенням у відповідній книзі обліку.

Питання 5. Чи передбачено застосування спрощеної розрахункової квитанції та книги обліку розрахункових операцій (КОРО) у разі приймання від населення вторинної сировини?

При прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) суб'єкт господарювання має право при здійсненні розрахунків застосовувати спрощену квитанцію та використовувати належним чином зареєстровані КОРО.

Питання 6. Яким чином здійснюється реєстрація РРО та взяття його на облік органом фіскальної служби?

Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до органу фіскальної служби:

- заяву про реєстрацію РРО за формою N 1-РРО (додаток 1 до Порядку N 417);

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію договору суб'єкта господарювання з центром сервісного обслуговування (ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФСУ та видає суб'єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися.

Питання 7. Чи необхідно вносити зміни в реєстраційне посвідчення на РРО у разі зміни ЦСО версії внутрішнього програмного забезпечення?

Пунктом 2 гл. 3 розд. II Порядку N 417 передбачено, що у разі зміни, зокрема версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб'єкт господарювання протягом п'яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів посадова особа фіскальної служби не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Питання 8. Яким чином здійснюється скасування реєстрації касового апарату?

Відповідно до гл. 4 розд. II Порядку N 417 заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання подає до фіскальної служби за місцем реєстрації РРО.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає до фіскальної служби реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких до фіскальною службою прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб'єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою N 6-РРО: поштою або безпосередньо в фіскальній службі.

Посадова особа фіскальної служби протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення фіскальної служби про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФСУ та надає суб'єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням фіскальної служби, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, фіскальною службою може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Фіскальна служба за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10 п. 1 гл. 4 розд. II Порядку N 417, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб'єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

Фіскальна служба за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 п. 1 гл. 4 розд. II Порядку N 417, попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання строку про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться фіскальною службою не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

Документи, визначені у гл. 4 розд. II Порядку N 417, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб'єкта господарювання або самим суб'єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.

Питання 9. Який порядок проведення розрахунків у системі електронної торгівлі?

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами НБУ.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у системах електронної комерції та інших системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Таким чином, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Питання 10. Чи вважається розрахунковим документом роз-друкований електронний проїзний квиток на авіаційному транспорті?

Оскільки форму електронного авіаквитка законодавчо не встановлено, то він не може вважатись розрахунковим документом в розумінні Закону про РРО.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон про підтвердження відповідності - Закон України від 17.05.2001 р. N 2406-ІII "Про підтвердження відповідності"

Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у редакції від 01.06.2000 р. N 1776-III

Порядок N 417 - Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. N 417

Правила N 206/699 - Правила продажу товарів поштою, затверджені наказом Міністерства економіки України і Міністерства транспорту і зв'язку від 11.06.2008 р. N 206/699

"Консультант бухгалтера" N 13 (785) 6 липня 2015 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)


Документи що посилаються на цей