ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
01.10.2014 р. N К/800/43543/14
Про визнання дій протиправними
та зобов'язання вчинити певні дії
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Ємельянової В. І., Весельської Т. Ф., Рецебуринського Ю. Й., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 7 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2014 року по справі N 753/4662/14-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:
У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління, в якому просив визнати дії Управління протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 9 вересня 2013 року, виходячи з довідки про розмір грошового забезпечення від 30 травня 2012 року N 21/3/2-1622/3606.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 7 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу у Службі безпеки України та був звільнений з військової служби у запас. З 11 червня 2001 року позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII).
Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії, обґрунтовано виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону N 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" від 7 листопада 2007 року N 1294 було затвердженого порядок призначення (перерахунку) пенсій та визначено складові грошового забезпечення для призначення та перерахунку пенсій. На підставі цієї постанови з 1 січня 2008 року органами Пенсійного фонду України було проведено перерахунок вже призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року N 355 установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
Пунктом 1 вищенаведеної постанови передбачено, що при цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. N 45 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 12, ст. 301), та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 86, ст. 3148; 2010 р., N 9, ст. 454) за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Отже, вказаним пунктом було встановлено, що розміри пенсій з урахуванням підвищень, встановлених пунктом 1 цієї постанови, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року N 1294.
Як встановлено судами, позивачу було перераховано та підвищено пенсію з 1 липня 2012 року на 11 %, з 1 вересня 2012 року на 23 % та з 1 січня 2013 року на 35 %, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року N 355.
Підставою для перерахунку позивачу пенсії, призначеної на підставі Закону N 2262-XII, є зміна Кабінетом Міністрів України розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців.
Кабінетом Міністрів України не приймалось рішень щодо змін розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, а відсоткове підвищення розміру пенсії не є підставою для перерахунку позивачу пенсійного забезпечення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання дій Управління протиправними та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії відповідно до вимог частини 3 статті 63 Закону N 2262-XII у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення відповідної посади є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки фактично такого збільшення не відбулось.
Посилання ОСОБА_4 на довідку Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 30 травня 2012 року N 21/3/2-1622/3606 обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки така довідка враховує граничні розміри надбавок, а не розміри надбавок, які отримував позивач.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 7 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: В. І. Ємельянова
Судді:
Т. Ф. Весельська
Ю. Й. Рецебуринський