Відпустка без збереження зарплати у звітному місяці:
як визначати додаткову базу нарахування
ЄСВ у звітності
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (далі - Порядок № 435). Зазначимо, що показники з таблиці 6 Форми № Д4 мають переноситися до відповідних рядків таблиці 1 цієї Форми.
Для відображення суми різниці між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати доходу) призначено реквізит 19 і тип коду нарахувань «13» (п. 9 р. IV Порядку № 435).
Приклад. Працівникові (основне місце роботи, працює на умовах повної зайнятості) нарахували зарплату за травень 2015 р. у сумі 860 грн, оскільки він 15 к. дн. перебував у відпустці без збереження зарплати.
У цьому випадку виникає необхідність визначити базу нарахування ЄСВ у розмірі мінзарплати та здійснити донарахування ЄСВ (лист ДФС від 14.02.2015 р. № 4979/7/99-99-17-03-01-17). Тобто ЄСВ нараховується таким чином:
- нараховується на фактичну суму зарплати:
860 грн х 36,3% = 312,18 грн,
утримується з фактичної зарплати: 860 грн х 3,6% = 30,96 грн;
- визначається різниця між мінімальною та фактичною зарплатою, яка по суті є й додатковою базою нарахування для застрахованої особи:
1 218 грн - 860 грн = 358 грн;
- нараховується ЄСВ на суму різниці (додаткову базу):
358 грн х 36,3% = 129,95 грн.
У таблиці 6 Форми № Д4 за травень 2015 р. для застрахованої особи відводять два рядки.
У першому рядку відображають фактично нараховану зарплату, зазначаючи: у реквізиті 9 код застрахованої особи - «1»; реквізит 10 не заповнюють; у реквізиті 11 вказують місяць, за який нарахована зарплата - «052015»; у реквізиті 14 вказують кількість днів без збереження зарплати - «15»; у реквізиті 15 зазначають кількість днів перебування у трудових відносинах - «31»; у реквізиті 17 і 18 проставляють 860,00 грн; реквізит 19 не заповнюють; у реквізиті 20 вказують суму утриманого ЄСВ - 30,96 грн; у реквізиті 21 суму нарахованого ЄСВ - 312,18 грн; у реквізиті 22 вказують «1» (наявність трудової книжки); в реквізиті 24 «Ознака неповного робочого часу» проставляють «0», оскільки працівник - трудиться повний робочий час.
У другому рядку відображають різницю між мінімальною і фактичною зарплатою (додаткова база нарахування ЄСВ), у якому заповнюють: реквізит 9 «Код категорії 30» залежно від того, який вид виплати нарахований і за якою ставкою проводитиметься донарахування ЄСВ, у нашому нарахована зарплата, а ставка ЄСВ - 36,3%, тому код категорії ЗО - «1»; реквізит 10 «Код типу нарахувань» - «13»; реквізит 11 «Місяць та рік, за який проведено донарахування» - місяць, за який визначається різниця між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою зарплатою (доходом) - «052015»; реквізит 19 «Сума різниці між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати доходу)» , в якій вказується сума різниці - 358 грн; реквізит 21 «Сума нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати доходу)» - 129,95 грн; реквізит 22 «Ознака наявності трудової книжки» для працівника з основним місцем роботи - «1»; реквізит 24 «Ознака неповного робочого часу» для працівника з повною зайнятістю - «0».
У таблиці 1 Форми № Д4 сума різниці між мінімальною і фактичною зарплатою включається у рядок 2.5.2, в якому підсумовуються усі суми з графи 19 таблиці 6, для яких ЄСВ нараховувався за ставками встановленими для бюджетних установ (36,3%). До цього рядку мають включатися усі суми різниці з графи 19, для яких зазначено одночасно у реквізиті 9 - «1», у реквізиті 10 - «13». Відповідно суми нарахованого ЄСВ з графи 21 таких рядків таблиці 6 потраплять у рядок 3.5.2 таблиці 1 Форми № Д4.