Чи потрібно нараховувати середній заробіток мобілізованим,
щоб отримати компенсацію з бюджету
Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105 (далі - Порядок № 105). Він набрав чинності 17.03.2015 р. тобто через рік з того моменту як з'явилося право на таку компенсацію. Поява Порядку № 105 мала зняти всі проблеми, в тому числі й пов'язані з оподаткуванням компенсаційних виплат ПДФО, військовим збором та нарахуванням (утриманням) єдиного внеску. Насправді ж сьогодні ми спостерігаємо протистояння між ДФС і Мінсоцполітики, які висувають абсолютно протилежні вимоги до роботодавців.
Позиція Мінсоцполітики. Відповідно до п. 4 Порядку № 105 для отримання компенсації установа (підприємство) подає «щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам». Фактичні витрати - це понесені фактично витрати підприємства, установи чи організації, оформлені відповідними документами. Тому за роз'ясненнями Мінсоцполітики у листі від 07.05.2015 р. № 525/13/84-15 підприємство, установа, організація, на яких працювали працівники на час призову, повинні:
1) здійснити нарахування середньої зарплати тобто провести «фактичні витрати»;
2) здійснити виплату середньої зарплати у строки встановлені ст. 115 КЗпП;
3) надати інформацію органу соцзахисту до 15 числа наступного місяця про свої витрати для їх компенсації із Державного бюджету України й чекати їх отримання.
Позиція ДФС. Це відомство висловлює зовсім протилежний підхід, наголошуючи у листі від 24.04.2015 р. № 8720/6/99-99-17-03-03-15 і в підкатегорії 103,02 «ЗІР»: з метою виконання гарантій передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП, зокрема, виплати працівникам компенсації у межах середнього заробітку, роботодавці:
1) визначають середню заробітну плату таких працівників як розрахункову величину;
2) інформують про її розмір органи соціального захисту населення, шляхом заповнення звітів про фактичні витрати, за формою наведеною у додатку 1 до Порядку № 105;
3) проводять виплату компенсації у строки, визначені ст. 115 КЗпП після отримання коштів, передбачених у державному бюджеті.
При цьому ДФС вважає, що тільки при дотриманні такої послідовності дій, роботодавці мають право на звільнення компенсаційних виплат з бюджету від оподаткування ПДФО, військовим збором та від нарахування й утримання ЄСВ. Але, якщо слідувати приписам Мінсоцполітики й нарахувати середній заробіток, який входить до складу додаткової зарплати, то при його нарахуванні й виплаті роботодавець повинен у загальному порядку оподаткувати таку виплату ПДФО і військовим збором й нарахувати (утримати) ЄСВ.
Разом з тим недавно з'явилося роз'яснення стосовно того, що установи (підприємства), які отримали компенсацію з держбюджету в межах середнього заробітку за січень-лютий 2015 р., можуть провести перерахунок ПДФО і ЄСВ за ці місяці. Однак воно не узгоджується з вищезгаданим листом ДФС.
Отже, сьогодні ДФС і Мінсоцполітиці слід узгодити свої позиції, аби не створювати зайвих проблем роботодавцям.
Судова позиція. На сьогодні вже є два рішення судів, які не знаходять зв'язку з застосування норм пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ щодо звільнення від сплати ПДФО і військового збору виплат мобілізованим працівника й звільнення від нарахування ЄСВ й прийняттям порядку виплати компенсації з бюджету незалежно від того, яким чином проводилося нарахування та виплата середнього заробітку й компенсаційних виплат працівникам. Це ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 р. за справою № 817/4004/14 та постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 р. № 825/1361/15-а.