ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09.10.2014 р. N К/800/44159/14
Про визнання протиправним та скасування рішення
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Житомирської митниці Міндоходів на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі N 806/621/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" до Житомирської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, встановила:
У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" звернулося в суд з позовом до головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення N 101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 р., картку відмови в митному оформленні N 101060000/2/00213 від 18.04.2012 р., рішення від 17.07.2012 р. N 8/4/8-57/4687 та стягнути 3078,75 грн. надмірно сплаченого ПДВ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про визначення митної вартості із застосуванням резервного методу прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання. Підстава відмови у застосуванні 1 - 5 методів не передбачена ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані рішення Житомирської митниці N 101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 р., картки відмови в митному оформленні N 101060000/2/00213 від 18.04.2012 р., рішення від 17.07.2012 р. N 8/4/8-57/4687. Стягнуто з Державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 3078,75 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2009 року адміністративного суду від 21 січня 2014 року скасовані постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року, а справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, з тих підстав, що судами не було встановлено, чи надавався позивачем митному органу перелік документів, наведений у п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. N 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, чи увійшли транспортні витрати по доставці у митну вартість товару, чи не скористався відповідач правом віднесенням спірних сум до податкового кредиту.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані рішення Житомирської митниці про визначення митної вартості товарів N 101060000/2012/300320/1 від 18 квітня 2012 р., картка відмови Житомирської митниці в митному оформленні товарів N 101060000/2/00213 від 18 квітня 2012 р., рішення Житомирської митниці N 8/4/8-57/4687 від 17 липня 2012 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" 3078 грн. 75 коп. надміру сплаченого податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" 210 грн. 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року скасована в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" 3078,75 грн. надміру сплаченого податку на додану вартість. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" в цій частині залишені без розгляду. В решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Житомирська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення митниці та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.07.2007 р. між АТ "АКВАФОРМ" (Польща) та ТОВ "Акваформ Україна" (Україна) укладений зовнішньоекономічний контракт N 01/2007 (далі - Контракт) щодо поставки санітарно-технічних виробів та меблів для ванної кімнати. Невід'ємними частинами Контракту є рахунок-фактура на кожну окрему партію товару, що поставляється. АТ "АКВАФОРМ" (Польща) є єдиним засновником ТОВ "Акваформ Україна" (Україна), тобто сторони контракту являються особами пов'язаними між собою.
Відповідно до пункту 1 параграфу 4 додаткової угоди N 10 від 20.05.2011 р. до Контракту ціна товару складена на умовах поставки DAP, згідно Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс 2010", за приписами якого базис поставки DAP - означає, що продавець виконав свої зобов'язання по поставці, коли він надав покупцю товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в погоджене сторонами місце призначення, а також продавець зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для забезпечення перевезення товару до погодженого пункту призначення.
Для митного оформлення товару 17.04.2012 р. позивач подав декларацію митної вартості форми ДМВ-1, згідно з якою заявлена митна вартість товару визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів (1 метод), які імпортуються в Україну, на санітарно-технічні вироби та меблі для ванної кімнати торгової марки Aquaform, країна походження Польща. Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати по ВМД N 101060000/2012/05628 від 17.04.2012 р. по рахунку-фактурі (інвойс) від 30.03.2012 р. N 6/Eml/2012 за ціною у польських злотих складала 10882,00, що в національній валюті складає 27326,50 грн. або 3,86 доларів США за 1 кг. В підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: контракт N 1/2007 від 10.07.2007 р. з додатками, рахунок-фактуру N 6/Em1/2012 від 30.03.2012 р. /меблі/, рахунок-фактуру N 7/Em1/2012 від 11.04.2012 р. /санітарно-технічні вироби/, рахунок-фактуру N 8/Em1/2012 від 11.04.2012 р. /душові кабіни/, сертифікат походження, експортна ВМД, прайс-лист від 30.03.2012 р. (додаток до контракту), CMR.
Під час контролю за правильністю визначення ТОВ "Акваформ Україна" митної вартості товару по рахунку-фактурі N 6/Eml/2012 від 30.03.2012 р. щодо меблів для ванної кімнати у Житомирської митниці виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного органу відомостей щодо визначення митної вартості товару по першому методу, оскільки митна вартість, визначена ТОВ "Акваформ Україна", а саме, по меблях для ванної кімнати, значною мірою відрізнялася від вартості, які містяться у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (далі по тексту - ЄАІС ДМСУ).
Митним органом витребувані у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару та проведена консультація.
Після здійснення коригування Житомирською митницею митної вартості товару, визначеної ТОВ "Акваформ Україна" та прийняття рішення про визначення митної вартості товарів (меблів для ванної кімнати) від 18.04.2012 р. N 101060000/2012/300320/1, митна вартість товару збільшилася становить 17007,51 польських злотих, що в національній валюті складає 42708,66 грн., або 6,03 доларів США за 1 кг, та надана картка відмови у митному оформленні товару N 101060000/2/00213 від 18.04.2012 р.
В оскаржуваному рішенні митна вартість товару визначена за 6 методом.
Рішенням Житомирської митниці N 8/2/8-57/2671 від 20.04.2012 р. на заяву ТОВ "Акваформ Україна" N 50 від 18.04.2012 р. надана згода на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів згідно рішення про визначення митної вартості товарів N 101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 р., відповідно до ст. 264 МК України, Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України N 230 від 17.03.2008 р.
По ВДМ N 10106000/2012/005990 від 23.04.2012 р. весь товар, що підлягав розмитненню в режимі IM 40 по ВМД 101060000/2012/005628 від 17.04.2012 р., розмитнений в режимі IM 40 по визначеній митній вартості згідно оскаржуваного рішення та випущений у вільний обіг під гарантії зобов'язання відповідно до наказу Держмитслужби України N 230 від 17.03.2008 р., внаслідок чого ТОВ "Акваформ Україна" надмірно сплатило до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі розміром 3078,75 грн.
ТОВ "Акваформ Україна" 04.07.2012 р. звернулося до начальника Житомирської митниці з листом N 88 від 04.07.2012 р., в якому просило надати письмове пояснення стосовно визначення митної вартості на меблі для ванної кімнати та зазначило повний перелік документів наданих Житомирській митниці.
У відповіді Житомирської митниці від 17.07.2012 р. N 8/4/8-57/4687 зазначено, що калькуляція фірми виробника складена без чіткого відображення суми для прибутків та загальних витрат щодо відповідних умов постачання товару, що дорівнюють сумі, яка здебільшого відображається під час продажу товарів того самого класу або виду, що й товари, які виготовляються виробниками в країні експорту для експорту до країни імпорту, надані позивачем документи не можуть бути визначальними для підтвердження заявленої митної вартості.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були в наявності всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Прийняття оскаржуваного рішення призвело до безпідставного збільшення митної вартості товару і відповідно до надмірної сплати позивачем при митному оформленні товару податку на додану вартість у сумі 3078,75 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції правильно вирішений спір по суті позовних вимог, при цьому позивачем заявлене клопотання про відкликання позовної заяви в частині.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи предметом спору є правомірність рішень Житомирської митниці про визначення митної вартості товарів N 101060000/2012/300320/1 від 18 квітня 2012 р., N 8/4/8-57/4687 від 17 липня 2012 р. та картки відмови Житомирської митниці в митному оформленні товарів N 101060000/2/00213 від 18 квітня 2012 р.
Відповідно ст. 259 Митного кодексу України від 11.07.2002 N 92-IV (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 261 МК України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Статтею 265 МК України передбачено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Згідно зі ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.
Судами встановлено, що суми податку на додану вартість сплачені при ввезенні товару у квітні 2012 р. спочатку були включені до податкового кредиту за квітень 2012 р. та у подальшому у червні 2013 р. сума податкового кредиту була відкоригована у сторону зменшення. Відповідно до митних декларацій за червень 2013 р. товариством сплачено 130714 грн. 21 коп. податку на додану вартість, а відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 р. заявлено до податкового кредиту 127635 грн. Таким чином, різниця між сплаченим податком на додану вартість та заявленим податковим кредитом становить 3079 грн. 21 коп.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції надійшло клопотання від ТОВ "Акваформ Україна", про відкликання позовної заяви в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Акваформ Україна" суми переплати податку на додану вартість на загальну суму 3078,75 грн., яке було задоволене судом.
На підтвердження заявленої митної вартості на санітарно-технічні вироби та меблі для ванної кімнати позивачем були подані митному органу наступні документи: контракт N 1/2007 від 10 липня 2007 р. з додатками, рахунок-фактуру N 6/Eml/2012 від 30 березня 2012 р. (меблі), рахунок-фактуру N 7/Eml/2012 від 11 квітня 2012 р. (санітарно-технічні вироби), рахунок-фактуру N 8/Eml/2012 від 11 квітня 2012 р. (душові кабіни), експортну ВМД N 12PL391010E0108490, сертифікат походження PL/MF/AE 0246171, прайс-лист від 30 березня 2012 р. (додаток до контракту), CMR, попередню декларацію (ПД) N 101060000.2012.5584, декларацію митної вартості за формою ДМВ-1.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару у митного органу виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, яка була значно нижчою ніж в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України. Відповідно діючого законодавства відповідач витребував додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Крім того, сторони зовнішньоекономічного контракту є взаємопов'язаними особами.
Відповідно п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. N 1766 (далі - Порядок N 1766) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі коли покупець та продавець пов'язані між собою, за наявності митному органові подаються: банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця; довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів; бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів; довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
Відповідно до п. 11 Порядку N 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту), відповідна бухгалтерська документація, ліцензійний чи авторський договір (контракт), каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару, калькуляція фірми - виробника товару, копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, сертифікат про походження товару, відомості про якісні характеристики товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Судами було встановлено, що 18 квітня 2012 р. листом за N 49 на запит митного органу згідно з переліком документів, вказаних в ДМВ-1, декларантом надані додаткові документи: висновок ДП "Укрзовнішекспертиза", видаткові накладні N 205 від 13 лютого 2012 р., N 410 від 21 березня 2012 р., N 426 від 27 березня 2012 р., N 418 від 22 березня 2012 р., N 313 від 13 березня 2012 р., N 175 від 9 лютого 2012 року, N 174 від 8 лютого 2012 р., N 72 від 19 січня 2012 р. Відповідно наведеного листа позивач посилається на наказ Державної митної служби України N 1242 від 19 жовтня 2010 р. "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", відповідно до якого митний орган не може вимагати надання: договору з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (крім випадків, коли такі розрахунки передбачені договором (контрактом). Також позивач повідомив митний орган, що не може надати рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту), оскільки самостійно імпортує товар виключно від виробника та в межах одного контракту, а тому таких рахунків у товариства немає. Щодо подання інформації зовнішньоторговельних та біржових організацій товариством зазначено, що товар який імпортується не є товаром, що реалізується в порядку біржової торгівлі.
Висновок ДП "Укрзовнішекспертиза" N 856 від 7 березня 2012 р. та дійсний протягом 30 діб від дати видачі, при цьому у висновку зазначено, що він носить консультаційний характер, тобто не є обов'язковим. У висновку аналізувалися товари, що ввозилися ТОВ "Акваформ Україна" згідно фактури N 3/Eml/2012 від 21 лютого 2012 р. до контракту N 1/2007 від 10 липня 2007 р. та зазначено, що рівень цін на меблі згідно переліку відповідає поточній кон'юнктурі ринку.
Позивачем ввозилися схожі та ідентичні досліджуваним товари згідно фактури N 6/Eml/2012, датованої 30 березня 2012 р.
Разом із тим судами було встановлено, що на вимогу митного органу ТОВ "Акваформ Україна" листом N 88 на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів направило такі документи: калькуляцію виробника на матеріали від 23 травня 2012 р. на кожний окремий виріб, що підлягав митному оформленню для рахунків 10/Eml/2012 і 6/Eml/2012, порівняння цін продажу та собівартості товарів по рахунках N 10/Eml/2012 і 6/Eml/2012, виписки по особовому рахунку N 26003702965405 ТОВ "Акваформ Україна" від 16 січня 2012 р., 20 лютого 2012 р., 28 лютого 2012 р., 12 березня 2012 р., 13 березня 2012 р., 23 квітня 2012 р., 27 квітня 2012 р., 7 травня 2012 р., 28 травня 2012 р., що стосуються відчуження оцінюваних товарів на території України, довідку N 89 від 4 липня 2012 р. про фінансові зобов'язання покупця перед продавцем, які прямо стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів.
Позивачем для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів додатково були надані документи: вантажно-митні декларації N 101000009/2011/017170 від 21.12.2011 р. N 101000009/2011/016686 від 14 грудня 2011 р., N 101060000/2012/001469 від 9 лютого 2012 р., N 101060000/2012/000976 від 26 січня 2012 р., згідно яких митна вартість на товар "меблі для ванних кімнат" була визначена за першим методом і товар Житомирською митницею випущений у вільний обіг.
Також судами встановлено, що пов'язаність покупця і продавця не вплинули на ціну товарів про що свідчить розділ 5 "Повнота декларування митної вартості товарів у тому числі за рахунок достовірності декларування транспортних витрат, понесених при транспортуванні вантажів" акта Житомирської митниці від 3 травня 2012 р. N 11/12/101000000/0034584784 "Про перевірку системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів ТОВ "Акваформ Україна" (далі - Акт), на сторінках 9, 10 акту митним органом зазначено, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Акваформ Україна" в межах одного контракту у переважній більшості випадків здійснювало поставки від виробника товарів - Aquaform S. A. Митна вартість товарів визначалась методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Фактурна вартість заявлена декларантом під час митного оформлення відповідає вартості зазначеної у документах, які знаходяться на підприємстві: рахунках-фактурах, прайс-листах, пакувальних листах. Митна вартість визначалась відповідно до вимог статей 266 - 267 Митного кодексу України. Фактів заниження заявленої митної вартості комісією не виявлено.
Крім того у Акті не встановлені порушення з боку ТОВ "Акваформ Україна" щодо включення транспортних витрат до ціни товару. При цьому зазначено, що міжнародні перевезення вантажів у режимі імпорту здійснювалися іноземними транспортно-експедиційними компаніями. Відповідно до умов поставки, витрати на транспортування, завантаження, розвантаження, розвантаження та обробку товарів, пов'язані з їх транспортуванням, а також витрати на страхування включені до вартості товарів. Поряд з цим, оскільки умови поставки DAP Житомир та DDU Житомир передбачають, що всі витрати по доставці товару покупцю несе продавець, групою проведена перевірка повноти включення контрагентами до ціни товару витрат на їх транспортування. Митницею був направлений запит про надання бухгалтерських документів до транспортної компанії ТОВ "Леонтранссервіс". В процесі вивчення отриманих документів було встановлено, що ТОВ "Леонтранссервіс" виступав як перевізник. Замовником міжнародного перевезення була компанія експедитор. Оплата за перевезення підтверджена рахунками та податковими накладними.
Відповідно ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України від 2012 р. у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товару або неможливості надати додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої особи митний орган випускає товари у вільний обіг за умови сплати митних платежів під гарантії, строк яких не перевищує 90 днів. Протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг декларант може подати митному органу додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару, які митний орган зобов'язаний розглянути і прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару або надати обґрунтовану відмову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за клопотанням позивача від 19.04.2012 р. товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання. ТОВ "Акваформ Україна" у встановлений законом строк звернулося до начальника Житомирської митниці з листом N 88 від 04.07.2012 р. (на час дії Митного кодексу України від 2012 р.) з наданням повного переліку документів, в тому числі і пов'язаних між собою сторін Контракту, щодо застосування митної вартості товару, заявленої декларантом. Суди попередніх інстанцій дослідили надані документи і встановили доведеність позивачем заявленої митної вартості товару за першим методом.
Однак Житомирська митниця 17.07.2012 р. безпідставно відмовила про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.
Виходячи з наведеного у митного органу не було підстав для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки позивачем були надані необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.
Враховуючи вищевикладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:
Касаційну скаргу Житомирської митниці Міндоходів відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року в частині, залишеній без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: