Новий порядок розрахунку виплат із
соціального страхування з 4 липня 2015 року

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян України провадиться за такими принципами:

законодавчого визначення умов і порядку проведення загальнообов'язкового державного соціального страхування;

обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

надання права одержання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;

обов'язковості фінансування страховими фондами витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених законами про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

солідарності та субсидування;

державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, установлений законом, через надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;

цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

паритетності представників усіх суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

З 1 січня 2015 р. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» викладений у новій редакції. Ці зміни викладені в Законі України від 23.09.99 p. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції від 28.12.2014 р. № 77, далі - Закон № 1105).

Відповідно до ст. 20 Закону № 1105 за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомога по вагітності та пологах;

допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у вигляді матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), в разі настання в особи одного з таких страхових випадків:

тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

догляду за хворою дитиною;

догляду за хворим членом сім'ї;

догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціапьною експертною комісією (далі - Фонд) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, провадиться за рахунок коштів роботодавця в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440 «Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця» (далі - постанова № 440).

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів упродовж календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається в порядку та розмірах, установлених Законом № 1105. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, упродовж якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується в порядку та розмірах, передбачених абзацом четвертим ч. 2 ст. 22 та ст. 25 Закону № 1105.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як на три календарних дні, у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин, - не більш як на сім календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка доглядає за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, установлених Законом № 1105.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування на цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування в санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до цього закладу).

Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу й у зворотному напрямку) за наявності медичного висновку про потребу стороннього догляду за такою дитиною.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи в період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається відповідно до ст. 23 Закону № 1105 у таких випадках:

у разі одержання застрахованою особою травм або и захворювання під час учинення нею злочину;

навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

за час перебування під арештом і проведення судово-медичної експертизи;

примусового лікування, призначеного за постановою суду;

у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період одержання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, установлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), утрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам з 1 січня 2015 р. залежно від страхового стажу та середньої зарплати в таких розмірах:

50% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

60% - страховий стаж від трьох до п'яти років;

70% - страховий стаж від п'яти до восьми років;

100% - страховий стаж понад вісім років;

100% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до категорій 1-4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів». Ця норма застосовується як до п'яти перших календарних днів за рахунок підприємства, так і починаючи з шостого календарного дня за рахунок Фонду соціального страхування.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'і) в розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.

Слід зауважити, що з 1 січня 2015 р. відповідно до п.4 ст. 19 Закону № 1105 застраховані особи, які впродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж - менш як шість місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць, не вищому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Пропонуємо використовувати такий алгоритм розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності для застрахованих осіб, які впродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку мали страховий стаж - менш як шість місяців (з 4 липня 2015 р.):

1) обчислити середню заробітну плату із фактично нарахованої заробітної плати застрахованої особи за розрахунковий період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (далі - постанова № 1266);

2) визначити розмір денної заробітної плати за календарний день з урахуванням страхового стажу застрахованої особи, помноживши середньоденну зарплату на відсоток виплати;

3) розрахувати середню заробітну плату із розрахунку мінімальної зарплати, поділивши мінімальну заробітну плату на кількість календарних днів у місяці настання страхового випадку;

4) порівняти розмір денної заробітної плати виходячи із страхового стажу і розмір денної заробітної плати виходячи із мінімальної;

5) якщо розмір денної заробітної плати виходячи із страхового стажу більш ніж денна заробітна плата виходячи із мінімальної, то розрахунок допомоги робимо із мінімальної заробітної плати (приклад 2).

З 4 липня 2015 р. унесено такі зміни до постанови № 1266 щодо розрахунку середньої зарплати:

1) розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, включаючи перші п'ять днів за рахунок коштів роботодавця, є 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку (до 4 липня - шість місяців перед настанням страхового випадку);

2) розрахунок середньої зарплати провадиться в календарних днях. Визначена заробітна плата за 12 місяців ділиться на календарні дні без календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати). Постановою № 1266 визначено чіткий перелік поважних причин і не передбачено віднімати святкові дні (до 4 липня - середня заробітна плата розраховувалася за робочі дні);

3) виплачується допомога залежно від стажу та середньої заробітної плати за календарні дні (до 4 липня 2015 р. - за робочі дні). Усі дні тимчасової непрацездатності: як перші п'ять календарних днів за рахунок роботодавця, так і починаючи з шостого календарного дня - за рахунок фонду соціального страхування розраховуються однаково;

4) якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок стався в перший день робити, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку;

5) якщо впродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж - менш як шість місяців, середня заробітна плата визначається виходячи із нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць, не вищому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (з 1 січня до 30 листопада 2015 р. мінімальна заробітна плата - 1218 грн, з 1 грудня 2015 р. - 1378 грн).

Новий розрахунок застосовується до страхових випадків, які сталися з 4 липня 2015 р. Якщо працівник хворів з 3 липня до 31 липня 2015 p., допомога розраховується виходячи із старих норм. Розрахунок заробітної плати провадиться за робочий день і виплачується допомога за робочі дні. Якщо страховий випадок стався 4 липня 2015 р., то допомога розраховується по-новому.

Приклад 1. Працівник адміністрації хворів з 4 липня до 31 липня 2015 р. Страховий стаж - шість років (розмір середньої заробітної плати для розрахунку допомоги - 70%).

Заробітна плата за попередні 12 місяців у працівника становила:

Середня заробітна плата за один календарний день з урахуванням стажу становить 155,85 грн (75700,00 грн : 340 x 70%).

За перші п'ять календарних днів допомога за рахунок роботодавця становить 779,25 грн (155,85 грн х 5).

За рахунок фонду соціального страхування за 23 календарних дні - 3584,55 грн (155,85 грн х 23).

За три робочих дні заробітна плата - 978,26 грн (7500,00 грн : 23 x 3).

На рахунках бухгалтерського обліку операції відобразяться так:

Приклад 2. О. Перцова має страховий стаж до прийняття на роботу - сім років. З 1 червня 2015 р. вона була прийнята на роботу з посадовим окладом - 7000 грн. З 4 до 37 липня 2015 р. працівниця хворіла. Перед настанням страхового випадку (до прийняття на роботу) О. Перцова не працювала 12 місяців. За даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж - менш як шість місяців, тому середня заробітна плата визначається виходячи із нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вищої за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Виходячи із нарахованої заробітної плати за червень середньоденна заробітна плата становить 163,33 грн (7000 грн : 30 к.д. х 70%).

Оскільки у працівниці за останні 12 місяців не було шести місяців страхового стажу, допомогу розраховуємо із мінімальної заробітної плати діленням її на кількість календарних днів у місяці настання страхового випадку.

Середньоденна заробітна плата виходячи із мінімальної- 39,29 грн (1218,00 грн : 31 к. д.).

Застосувавши названий алгоритм, виплачуємо допомогу виходячи із середньоденної заробітної плати - 39,29 грн.

Зарплата за три робочих дні липня - 913,04 грн (7000,00 грн : 23 x 3).

Допомога по тимчасовій непрацездатності за перші п'ять календарних днів за рахунок підприємства - 196,45 грн (39,29 грн х 5).

Допомога по тимчасовій непрацездатності з шостого календарного дня за рахунок Фонду соціального страхування - 903,67 грн (39,29 грн х 23 к. д.).

На рахунках бухгалтерського обліку операції відобразяться так:

Консультант з бухобліку та
оподаткування Сергій ПАНТЕЛІЙЧУК

"Праця i зарплата" N 31 (947), 19 серпня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214

Документи що посилаються на цей