Товарний кредит під проценти: обкладення ПДВ
Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент.
Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп."а" п.185.1 ст.185 ПКУ). Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із ст.185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.189.7 ст.189 ПКУ). У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).
Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.
ЗАПИТАННЯ: 1. Чи може при оформленні первинних документів, які є підставою для податкового обліку, застосовуватися факсиміле?
ЗАПИТАННЯ: 2. Який порядок оподаткування ПДВ операцій за договором товарного кредиту?
ЗАПИТАННЯ: 3. Чому суди закривають справи про адміністративні правопорушення?
ВІДПОВІДЬ: 1. Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами і доповненнями визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до абзацу першого п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за N168/704 (далі - Наказ), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з пп. 2.5 п. 2 Наказу документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Приписами частини третьої ст. 207 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що використання при здійсненні операцій факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою угодою сторін, в якій повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Тобто використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою угодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України. ЗІР, підкатегорія 136.05
ВІДПОВІДЬ: 2. Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп."а" п.185.1 ст.185 ПКУ). Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із ст.185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.189.7 ст.189 ПКУ). У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).
Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором. За інформацією ДФСУ
ВІДПОВІДЬ: 3. Податківці повідомили, що аналіз судової практики з приводу застосування адміністративного штрафу, передбаченого статтями 163-2, 163-4, 165-1 КпАП, до суб'єктів господарювання, свідчить, що самі контролери при складанні протоколів про адміністративні правопорушення в більшості випадків допускають однотипні помилки, обумовлені недотриманням вимог статей 38, 256, 268 КпАП. Так, суди, закриваючи провадження у справі, виходять з нижченаведеного.
На момент скоєння правопорушення особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не була посадовою особою суб'єкта господарювання.
На момент складання протоколу закінчився термін, визначений статтею 38 КпАП.
Неправильна кваліфікація правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито суть адміністративного правопорушення, а саме: не вказані конкретні дії посадової особи.
Неправильне визначення суб'єкта правопорушення.
Порушення посадовими особами контролюючих органів інших положень КпАП. Лист ДФСУ від 29.05.2015 р. N 19220/7/99-99-10-03-02-17.
ДФС надано пропозиції щодо удосконалення
системи електронного адміністрування ПДВ
Система електронного адміністрування ПДВ може бути удосконалена. Відповідний законопроект (N 2173а від 30.06.2015), який передбачає внесення змін до Податкового кодексу, вже зареєстрований у Верховній Раді України.
Зміни були підготовлені за результатами засідань робочої групи, створеної при Міністерстві фінансів України за участі представників ДФС та бізнес-спільноти, а також засідань у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політки за участі народних депутатів. "Метою законопроекту є удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ за пропозиціями бізнесу та виправлення помилок платників, допущених під час роботи системи в тестовому режимі", - пояснює директор Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС Неля Привалова.
Законопроект спрямований на врегулювання низки питань. Так, зокрема, відповідно до спецрежиму оподаткування суми ПДВ сільськогосподарських товаровиробників не підлягають сплаті до бюджету, а підлягають перерахуванню на їх спеціальні рахунки. Таким суб'єктам пропонується відкриття додаткових електронних рахунків, кошти з яких автоматично перераховуватимуться на спеціальні рахунки таких платників у день їх зарахування на електронний рахунок. Це дозволить с/г товаровиробникам уникнути "заморожування" коштів, оскільки на сьогодні кошти на спеціальні рахунки таких товаровиробників перераховуються після подання податкової декларації.
Також пропонується скасувати реквізити податкової накладної, які втратили актуальність у зв'язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, що скоротить час платникам на заповнення податкової накладної.
Система електронного адміністрування ПДВ дозволяє платникам ПДВ - покупцям отримувати податкові накладні з ЄРПН. Законопроектом пропонується закріпити право покупців відображати податковий кредит по таким податковим накладним. Крім того, передбачається можливість складання раз на місяць зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер (постачання тепла газу, електроенергії, послуг зв'язку тощо). Це, у свою чергу, скоротить кількість податкових накладних та зменшить відволікання обігових коштів платників ПДВ.
Водночас для зменшення відволікання обігових коштів платників при роботі системи електронного адміністрування в повноцінному режимі пропонується продовжити з 15 до 31 календарного дня строки реєстрації податкових накладних, складених протягом трьох місяців роботи системи на постійній основі.
Для забезпечення коректного формування з 1 липня показника суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, пропонується передбачити його "обнуління" та включити до нього:
суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т.з. "овердрафт");
суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015;
суми від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015;
залишку коштів на електронному рахунку платника.
Це дозволить прибрати з системи електронного адміністрування ПДВ фіктивні суми податку, які були "затягнуті" в систему платниками протягом тестового режиму та виправити помилки платників.
"Усі зміни, викладені у законопроекті, спрямовані на покращення роботи системи електронного адміністрування ПДВ та підвищення сервісу обслуговування платників податків", - підкреслила Неля Привалова. За інформацією прес-служби ДФСУ
Особливості проведення позапланових
документальних перевірок з 1 липня 2015 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - Кодекс) контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ), заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015.
З 1 липня поточного року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.11 та 200.14 статті 200 Кодексу у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ.
При цьому звертаємо увагу, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 28.12.2014 N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які здійснюються виключно:
- з дозволу Кабінету Міністрів України;
- за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки;
- згідно з рішенням суду;
- згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Контролюючі органи можуть скористатися правом і відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Якщо за наслідками отримання податкової інформації або перевірок інших платників податків виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на такий обов'язковий письмовий запит (із зазначенням порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства) протягом 10 робочих днів з дня його отримання відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу контролюючий орган має право ініціювати здійснення документальної позапланової перевірки.
Допущені помилки у Звіті про суми податкових пільг
слід виправляти у черговому такому звіті у межах року
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1233 (далі - Порядок N 1233).
Відповідно до п. 1 Порядку N 1233 цей Порядок є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.
Пунктом 3 Порядку N 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Форма Звіту про суми податкових пільг визначена додатком до Порядку N 1233.
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 N 167.
Враховуючи те, що формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком визначення сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, не передбачено механізм подання уточненого звіту, а також враховуючи те, що зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій. Джерело: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/207200.html
Про порядок повернення на поточний банківський рахунок помилково
та або надміру перерахованих коштів на електронний рахунок
в системі електронного адміністрування ПДВ
Якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку. Такі норми встановлено підпунктом "б" п. 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 N 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за N 1267/26044, із змінами та доповненнями (далі - Порядок N 966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додатком 4 до декларації (далі - Заява).
Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110 (п. 11 розд. Х Порядку N 966). Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п'яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов'язань, здійснює відповідне перерахування. За інформацією прес-служби ДФСУ
Чи може роботодавець подати повідомлення
про прийом працівника на роботу поштою
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізособою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом із копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Водночас постанова КМУ від 17.06.2015 N 413 не містить посилання на норми подання страхувальником повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.
ЗІР, підкатегорія 301.01